Нардепи ухвалили в другому читанні законопроєкт про дерадянізацію адміністративно-територіального устрою. На що він вплине, пояснюють аналітики Центру спільних дій.

З назви законопроєкту може здатися, що він стосується назв населених пунктів, але насправді рішення дерадянізує законодавство. Наразі адміністративно-територіальний устрій України регулюється застарілим радянським законодавством. Законопроєкт 8263 це змінює.

Зокрема, з карти України зникнуть селища міського типу. Їх замінять на селища. Також законопроєкт пропонує категоризувати населені пункти за двома основними критеріями: кількістю населення та типом забудови.

Законопроєкт визначає, що:

містами є населені пункти з переважно компактною забудовою та чисельністю мешканців не менше 10 000 осіб;

селищами є населені пункти із переважно садибною забудовою та чисельністю мешканців понад 5 000 осіб. Населені пункти з чисельністю мешканців до 5000 осіб є селами.

“Жорстка прив’язка до кількості мешканців є невиправданою, оскільки чимало населених пунктів із населенням меншим за 10 000 осіб є містами впродовж щонайменше кількох останніх століть. Їхнє переведення до категорії селищ буде невиправданим і необґрунтованим. Крім того, через різке скорочення населення, його масове вимушене переміщення всередині країни внаслідок війни значна кількість населених пунктів втратить статус міст, хоча їхні мешканці ведуть міський спосіб життя”, - вважає аналітикиня Оксана Заболотна.

Законопроєкт чітко врегульовує порядок та підстави утворення, ліквідації районів, населених пунктів та зміни категорії населених пунктів. Утім, він має ще один недолік: не заповнює правову прогалину щодо зміни адміністративних центрів областей. Це питання є актуальним із огляду на тривалу тимчасову окупацію Донецька та Луганська.

Про це пише Центр спільних дій