БАНДЕРОВЕЦ НА СЛУЖБЕ ДЯДИ СЭМА:
"ВАРЯГ". ІСТОРІЯ ШАХРАЇВ ТА БОЯГУЗІВ.

Ну що, панове, знову мої прудкі таргани з хворої на історичну науку макитри пальцям волю не дають. Чесне піонерське, так прямо виламують їх вимагаючи - "А напиши ти, Сергію, як славетні узькі воїни японським поплічникам англосаксонського імперіалізму "Кузькіну мамку" показували"! І не має у мене ніяких сил ним пручатися, бо навіть деякі побратими досі вважають "Подвиг "Варяга" таким, який існував у реалі. "Кремлівські мрійники"...

Шикарний, швидкий та естетично красивий бронепалубний крейсер "Варяг" був построєний "клятими янкі" у славетному місті Філадельфія на замовлення хворого на всю голову царя Миколи Другого. Крутий корабель став "візитівкою" російського флоту і був у 1904му році відправлений стаціонером, тобто "смотрящим за порядком", до міжнародного корейського порту Чемульпо. Ну далі історія не про "Врагу не сдаётся наш гордый "Варяг", а про первісну російську тугу того часу - "Самі взорвали "Корейца", нами потоплен "Варяг".

Добре підігріті і американцями та британцями японці вгризлися у голу дупу Миколи - 2 і почали завоювання Кореї, де дебільна Росія намагалася побудувати "Желторосію", саме з висадки десанту у цьому порту. І тут почалося саме цікаве. Японська ескадра адмірала Уріу блокувала російські кораблі у порту і надіслала їм ввічливі вимогу сдаватися.

Капітан "Варяга" по фамілії Руднєв дуже сильно наклав у штани і першим ділом побіг до "старшого на рейді" - командора британського крейсеру "Телбот" з проханням - "Захисти нас, старший брате, від загибелі неминучої". Той зібрав у себе "Асамблею ООН", тобто запросив до себе капітанів французького та італійського крейсерів і усі три дуже чітко виказали йому свою волю - "Або здавайся, або воюй - нам ти по хріну". Пригнічений Руднєв воювати хтів як голодний по-великому і, по дорозі до свого кораблю придумав геніальний план - як до тюрми за капітуляцію не сісти, та швидше здриснути додому. Швидкий, новий та відносно добре озброєний "Варяг" мав усі шанси прорвати японську блокаду, але це ж треба було воювати та ризикувати... Руднєв відмовився топити старий, тихохідний та на хрін нікому не потрібний "Кореєць" і разом з ним пішов нібито "на прорив", Що було далі? Це епос.

"Варяг" не пішов прориватися у відкрите море - він, по свідоцтву японців, пішов на невеликий швидкості уздовж лінії японських кораблів у стилі "ломай меня полностью" та "відкрив хаотичну та неприцільну стрільбу у їх сторону явно для того, щоби швидше використати боєзапас". Згідно їх корабельним журналам з "Варяга" було три (!!!) попадання які не нанесли їх крейсерам майже ніякої шкоди і одне з "Корейця". Японці ж прицільно розстрілювали крейсер та за годину загнали його назад до порту де Руднєв наказав його затопити, а "Корейця" підірвати, що й було зроблено. Руднєв рапортував царю, що "усіх побив та покалічив 1104ма снарядами та потопив есмінець "Сазанамі", який, до слову, через місяць воскрес та топив російського брата "Стерегущого".

Японці швидко підняли "Варяг" і, м'яко кажучи, "ох...їли". Узькі не підірвали котли, хоча Руднєв божився царю що це зробив. Не пошкодили вцілілі гармати, не спалили журнали та усі судові документи з котрих стало ясно, що цифра у 1104 снаряди - фікція, бо по документах використали ледве половину. Вони відкрито написали, що Руднєв - звичайний шахрай котрий просто винайшов спосіб і царю тюльку втерти, і живим остатися - російських моряків розмістили у себе французи, італьянці та британці після чого відправили їх до росії. Отримавши свідоцтва про "Героїзм" "Варяга" цар Микола віддав Руднєва під суд, але "Страна нуждалась в героях" і згодом ганьбу "Варяга" по вказівці зверху наказали вважати подвигом. Цікаво що навіть не більш "талановиті" за Руднєва російські моряки зробили його "нерукопожатим" - навіть цих невдах вразило боягузтво командира крейсера.

До чого я це? А до того, що вже зараз деякі, не всі, звісно, підрозділи бидловійськ втілюють заповіт Руднєва - "Гатим у білий світ як у копійчину аби скоріше використати БК і валимо" - у життя і, маю надію, з початком українського наступу таких випадків буде

вдосталь. Ну а яку чергову ганьбу бидло героїзмом назве - то їх справи. А я як "історик з тарганами" і надалі буду розповідати про "російські" подвиги, хоча це й майже ніхто не буде читати. Але для заспокоєння любих прусаків я готовий на цей "подвиг".