Про френдліфаєр:

Крик душі!!!!
Про взаємодію і координацію, курва їхня мама)))))))
От бляха допекло. До гикавки, поросячого визгу, і нервового тіку лівої п'ятки.
Ті хто літають - зрозуміють.
Приїздиш ти значить на позицію до улюбленців Бога - піхоти. Кожна собака, кішка і комбат тебе вже там знають. Бо кошмариш ти орків в зоні їх відповідальності з натхненням і регулярно.
То шо тебе рази три ледь не забаранила орча арта поки ти туди доїхала - то фігня. То що у тебе бк повна машина - теж. Але у тебе коптер який коштує як усі твої органи разом взяті і дві почки Стасіка, і то вже аргумент.
Кароче, припхнула ти з екіпажем в ті єбуня. Разів п'ять усіх попередила. Перед зльотом ще раз попередила, повісила на коптер бомби ( перед цим витягнувши останні запобіжники і молячись що якщо при зльоті серва проїбе, то все буде швидко а похорон буде красівим))).
І от твій дракон злетів, серва не під'їбала, і ти летиш робити смерть ворогам.
І в цей самий час, сука в 90% випадках, ти починаєш чути як з наших позицій, починається стрілкотня по твоєму дрону.
А справа в тому, що якесь одне із сонечок на позиції, в той момент коли говорили не стріляти по великому дрону, спало ( срало, дивилося ютуб в навушниках, пизділо по телефону, дрочило на світлий образ Памели Андерсон - нужне підчеркнуть). Кароче, пох що робило, але проїбало почути інфу, що зараз пташка наша летітиме.
І учуявши звук, цей герой починає шмалити в той бік. І не задумується ця зірочка, що дрон іде з тилу. І не спитає по рації наш чи ні. Воно просто стріляє і уявляє вже як комбат йому подяку вручає, а може і медаль. І тіко тоді, коли по рації жіночим голосом починають летіти такі матюччя, від яких би навіть наш старшина Васіліч покраснів, стрільба через деякий час припиняється.
На моє питання, яка блядина стріляла, сонечки роблять погляд такий невинний, що хоч до рани прикладай і лишай лікуй))). Не ми кажуть. То мабуть сусіди. А те що сусіди за 15км то хер з ними. Акустіка тут така, а дрон заблудився))).
Я люблю піхоту. Усім серцем)). Але ж бляха, я їх боюся коли лечу більше ніх тих злощасних орків