Том Купер:

Насамкінець, щось на кшталт «моїх особистих нотаток», зокрема стосовно Бахмута: всередині ЗСУ, схоже, є багато тих, хто переконаний, що план передбачав відступ з Бахмута «ще» десь близько 16 лютого. За їхніми твердженнями, відступ було відкладено з політичних причин — зокрема, через те, що Сирський пообіцяв Зеленському, що втримає місто…

Гадки не маю, чи це правда, проте мені видається, що немало з тих, про кого я говорю, — надто закохані у себе. Можливо, це тому, що значна частина української публіки, коли мусить скласти про щось персональну думку, «все спрощує» і завжди висловлює своє невдоволення олігархами, політиками та посадовцями, надаючи натомість перевагу «героям соцмереж» — зокрема, через те, що вони ж випускають купу відео, на яких «скидають бомби на росіян».

Раптом ви ще того не відаєте, то будьте свідомі: я маю звичку не лише «псувати вечірку», але й сам маю «попсовану репутацію» «дуже контроверсійної персони». І, зокрема, завдяки тому факту, що українці борються (до слова, добре), я перебуваю «у безпеці» (наразі) та можу висловлюватися як хочу… Але, я це до чого: дозвольте нагадати всім, що з позиції «ой-який-я-популярний у соцмережах» легко когось звинувачувати — прямо чи опосередковано: хоч «мудаків-генералів», хоч «ревнивих політиків».

Насправді ж, популярність у соцмережах не є ознакою будь-чиєї ефективності у бою. Приміром, оператори БПЛА ніколи вам не покажуть свої промахи і рідко демонструють момент, коли втрачають свій БПЛА. І вже напевно, вони нас не повідомлять, скільки сотень БПЛА вони втратили в районі Бахмута лише за останні два місяці. Для порівняння: кожнісінька помилка людини, що приймає важливе рішення, зазвичай, стає явною дуже скоро.

Для протоколу: поза сумнівом, вину слід покладати на політиків: зрештою, саме вони «вибралися» на свої посади і саме вони винні в тому, що не дослухалися до застережень щодо належної підготовки до війни. Саме вони винні в тому, що змарнували останні п’ять–шість місяців на обговорення «наступальних» озброєнь із НАТО (див.: «F-16 і танків») замість того, щоб сприяти інтенсифікації поставок БПЛА, важкого піхотного озброєння та, понад усе, БОЄПРИПАСІВ (зокрема, до артилерії) і запчастин.

І, саме «мудаки-генерали» були відповідальні за те, щоб, наприклад, розбудувати оборону країни замість того, щоб відправляти підрозділи на кшталт 57-мої мотопіхотної на Донбас і разом з тим лишати такі місця, як Нова Каховка, наприклад, незахищеними від швидкого просування росіян (і це у самісінький перший день війни).

Саме через комбінацію таких помилок ЗСУ мусять тепер звільняти таку велику частину України, чи зазнавати додаткових втрат — життів або кінцівок, — коли намагаються завадити пудінговій орді захопити та зруйнувати ще більше.

Їм — політикам і генералам — доведеться якось спати з багажем їхніх помилок і провалів.