Намагання усунути Залужного:

«включають підкилимові засоби тиску на Залужного з вимогою його (закон) підтримати. Повірте, саме так і було. І для нього дилема: тримати принциповість і ризикувати відставкою, а це суцільна зачистка Генштабу й обвал ситуації на фронті. Або поступитися непринциповим змінам, усвідомлюючи, що все це спрямовано виключно проти нього самого»

Тарас Чорновіл:

Ще раз до Залужного й численних обурень тим, що він підтримав закон слуг Зеленського про принизливе збільшення кримінального та адміністративного тиску на наших армійців. Колеги, не йдіть на поводу у владних політтехнологів. Саме на таку вашу реакцію вони й розраховували, коли затівали цю авантюру й чинили тиск на Залужного. Про сам закон я і писав, і розповідав у кількох ефірах. Моє ставлення негативне. Далі трошки по суті цієї політтехнології.

Закон не аж так кардинально змінює ситуацію й правові механізми. Він просто дискримінаційний та умисно виписаний у такій формі, щоб бути принизливим для ЗСУ. Саме це й було головним. Задумайтеся: гвалтівникам, зрадникам чи колаборантам можна зменшувати покарання нижче мінімального або й повністю знімати, а бійцям на фронті це заборонено робити - вони за логікою законодавця гірші за зрадників і колаборантів. Для багатьох із тих, хто голосував, це дійсно саме так. Але голоси вибивали з решти саме для іншого ефекту. Нікого в опі особливо правозастосування цього закону поки не цікавило, хоча загрози існують.

Головними були дві речі. Перше - закон має бути дуже непопулярним у суспільстві. І це їм удалося, бо то дійсно був показово принизливий треш. Друге - несприйняття цього закону мало рикошетом ударити по популярності Залужного. А тепер згадайте інформацію, включно із статтею в Економіст про намагання Банкової усунути Залужного з посади Головнокомандувача. Далі купа факторів втручання, тиску тощо. Але внаслідок цього підтримка генерала тільки зростає, а влади падає.

І під цю авантюру вносять брутально виписаний і принизливий для військових документ та включають підкилимові засоби тиску на Залужного з вимогою його підтримати. Повірте, саме так і було. І для нього дилема: тримати принциповість і ризикувати відставкою, а це суцільна зачистка Генштабу й обвал ситуації на фронті. Або поступитися непринциповим змінам, усвідомлюючи, що все це спрямовано виключно проти нього самого. Він же і у виступі звів мову до теми дезертирства, а не принизливих формулювань закону.

Тому прошу: давайте не йти на поводу в єрмаківських технологів. Це не закон Залужного! Його підтримка вимушена та епізодична, бо він має воювати й захищати Україну. Це закон Зеленського, Єрмака, Татарова та їхніх слуг. Маєте претензії до цього закону? Я теж маю. То й висловлюємо їх до справжніх винуватців, а не тих, кого нам підсунули усілякі їхні подоляки.