Из интервью Романа Костенко, нардепа от "Голоса", который принимал участие в организации обороны Николаева:

✔️Костенко має 22 роки військового стажу, служив у центрі спецоперацій СБУ "Альфа", керував підрозділами спецназу та брав участь у різних спецопераціях. Захищав Донецький аеропорт. З початком повномасштабного вторгнення одразу поїхав у Миколаїв, щоб захищати рідний південь.

✔️(На Херсонщині) дуже складно, бо цей напрямок є важливий для противника у стратегічному плані. Вони кинули сюди дуже багато техніки, дуже оснащені війська, зокрема повітрянодесантні. Нещодавно 35-а бригада морської піхоти взяла полоненого з досвідом війни в Сирії. Вони тут через одного: або в Сирії, або в Чечні воювали. Це не прості мобілізовані.

✔️Їхній плацдарм на правому березі, з військової точки зору, абсолютно невигідний, бо вони повністю знаходяться під ураженням нашої артилерії. Плюс, вони залежать тільки від двох мостів для постачання і постійно змушені наводити переправи. Тобто їм треба або відійти на лівий берег і там закріпитися, або наступати далі. Але на наступ у них немає сил, а виходити вони не хочуть.

✔️Антонівський міст, за нашою інформацією, вони використовують дуже обмежено, ним фактично неможливо нічого перекидати. А Новокаховську дамбу вони відновили, там теж не така пропускна спроможність, як раніше, але вони можуть перекидати нею резерви, військову техніку тощо. До того ж вони постійно будують у нових місцях переправи або пускають пороми, щоб перевозити та постачати своє угруповання, яке тут знаходиться.

✔️Дуже серйозну роль на Херсонському напрямі відіграв контрнаступ на Харківщині. Бо спочатку росіяни навіть подумати не могли, що вони можуть відступати. Як їх не били, вони трималися, підтягували артилерію, резерви. А коли вже почався контрнаступ на Харківщині, то пішли більш масштабні успіхи й на півдні.

Підвищився морально-психологічний стан особового складу. Наші солдати почали діяти сміливіше, ми побачили, що можемо продавлювати оборону. Тому скажемо так: на Харківщині ми навчили противника відступати.

✔️Тут противник відходить більш організовано, ніж на Харківщині. Якщо там вони бігли, то тут вони реально створювали тактичний відхід. Я був у деяких звільнених селах, там вони практично одиниці техніки лишають – боєприпаси можуть, а техніку – ні.

Усе, що їде, вони відводять на запасні позиції, у другий чи третій ешелон, і там уже знов будують оборону. Тому тут потрібно продавлювати кожен метр оборони противника. Вона в них не посипалася.

✔️Наша контрбатарейна боротьба на півдні наразі налагоджена на 8-9 за десятибальною шкалою.

✔️Я сподіваюся, що ми його (Херсон) звільнимо до кінця року. Тут зараз хороші, грамотні командири, начальники, є увага головнокомандувача. Керівництво держави, наскільки я знаю, розуміє важливість цього регіону.

Якщо зараз не вибити противника (з півдня), він проведе мобілізацію, перегрупує свої сили десь на сході – стане там в оборону, щоб більше не здати, а потім перекине сюди свої війська.

Тому наше завдання – поки є погода, немає розливів, звільнити якомога більше територій.

✔️Моя стратегія проста, думаю, як і командирів, і начальників: вийти на рубіж Дніпра і використовувати його як природну перешкоду, убезпечивши південь.

У нас же зараз досить велике, сильне угруповання (на півдні), а для оборони потрібно набагато менше військ. А коли перед тобою ще й природна перешкода, то можна втричі менше військ там мати, зайняти оборону по Дніпру, а всі інші війська перекинути на інші напрямки – той же Запорізький, Донецький.

✔️Ми можемо в тому Дніпрі втопити всю нашу армію, керуючись бажанням звільнити Каховку. А можемо взяти ці війська, звільнити все Запоріжжя, а потім прийти в Каховку. І це різні речі. Ми ж не Росія, щоб так знищувати свій особовий склад.

✔️У наступі ми несемо менші втрати, ніж противник в обороні. І це нонсенс. З того, що я бачу, ми несемо менші втрати і в техніці, і в особовому складі. І це є досягненням як грамотності наших командирів, грамотності планування, так і наслідками контрнаступальних дій на Харківщині. Там ми показали противнику, куди йти.