не судіть строго та вибачайте за багато букв. але щось навіяло..

Вілкул та вибухівка
( п`єса у двох діях)
Дійові особи:
Саша Вілкул: колаборционіст, українофоб, колишній депутат гімняної партїї та просто гандон.
1-й кореспондент газети «не бздіти»
2-й кореспондент газети «не бздимо»
3-й кореспондент відомого глянцевого журналу «бздимо разом»
Дія перша.
Ранок у нескінченних степах південної України. Тільки починає сіріти небо. Стоїть незвична тиша. Раптом скрізь цю тишу вривається рев двигунів та брязкіт гусинець танків. Цей весь шум супроводжує гра на балалайці та гармошці. Хтось співає:
«Бухал солдат, слеза катилась,
Хрипел трофейный саксофон,
И на груди его светилась
Медаль "за город Вашингтон"
Із якихось хащів висунулася пика Саші Вілкула. У руках він тримав хліб і сіль. Руки тремтіли, але він себе заспокоював тим що це ж ріднесенькі російські солдати і вони його не чіпатимуть. З кишені стирчали ключі від міста Кривий Ріг. Колона наближалася і Саша пітнів і бздів так начебто це були не ті кого він так довго чекав, а усе НАТО разом взяте.
Раптом десь здалека почувся гуркіт гармат і звук низько летючих літаків….
В`єбало так, що у Саші випав з рук хліб та сіль. Він бздонув в останній раз і зрозумів що обісрався. Від колони на усі боки летіли башти, двигуни, руки ноги та балалайки з гармошками.
Губенята у Саші затремтіли, з очей полилися сльози. Він розвернувся і почимчикував у бік міста. Зі штанів неспішно стікало гімно….

Дія друга.
Конференц зала меріїї міста Кривий Ріг. у залі зручно розмістилися представники ЗМІ. По між рядами ходять гарні дівчата у військовій формі та возять таці з наїдками. Бажаючим наливають 100 грамів спирту.
На сцені стоїть великий стіл. На столі тротилова шашка та машинка якою запускають струм до вибухівки. За столом сидить Саша Вілкул. Він виглядає так начебто пів години тому закінчився бій з кацапами у якому він власноруч замочив не менше взводу.
1-й кор. – Скажіть, як усе відбувалося?
С.В.-Коли я почув що почалося я зрозумів що ніхто крім мене. Швидко одягнувся та побіжав до найближчої пікарні…
2-й кор. (перебиваючи) – а навіщо до пекарні?
С.В.- я хотів сказати до шахти. Так от я побіжав до найближчої шахти…
3-й кор.- а чому ви не поїхали машиною?
С.В.- я розумів що можу не встигнути тому вирішив біжати. Найближчою шахтою виявилася «Ювілейна» вона хоч і заглибока, але це мене не зупинило і я плигнув прямо до середини…
1-й кор.- а чому не спускалися ліфтом?
С.В- (роздратовано) я ж вам кажу, боявся не встигнути. (потім знову роздратовано) не перебивайте, а то я забуду що казати. Так от. Опинившись у шахті я відразу почав набивати рюкзака вибухівкою (показує тротілову шашку). Набивши два рюкзака вирішив ще по кишенях трохи розпихати. Закінчивши з вибухівкою я узяв машинку для підриву (показує машинку) і почав підійматися драбиною на гору.
2-й кор.. – а чому?..
Інші кореспонденти – та тихо ти! Сказав же що може забути! 2-й кор.. замовчав.
С.В.- вибравшись на гору я побіжав…
2-й кор. –а…
Інші кори –завали єбало…
С.В.- прибігши на місце я зрозумів що встиг і почав тикати вибухівку (показує тротілову шашку) кругом де могли йти танки.
1-й кор.- вам не було страшно?
С.В.- я з дитинства не звик бздіти.
1-й та 2-й кор. Аплодують. 3-й скептично скривив губи.
С.В.- натикавши вибухівки я сховався у хащі и чекав. Я думав про те як вони підійдуть ближче і я вийду з хлібом…
2-й кор.- з яким хлібом?
Але Саша начебто не чув. На його морді блукала омріяна посмішка. Він плямкав губами як мала дитина яка почула запах молока від мамкиних грудей.
2-й кор.- так все ж таки з яким хлібом?
С.В.- га? Шо? Яким хлібом? Вибачте вже три дні ні крихти у роті. Постійно про хліб думаю. Я кажу що чекав як підійдуть ближче та я як вийду та як крутону машинку та воно як в`’єбе….
Усі кори разом- ну і?!!!
С.В.- (червоніючи) ну все так і сталося. Вони підійшли я крутонув воно як в`’єбало! Ну ось якось так.
У залі почали гучні аплодисменти переростаючі в овацію. Але Саша Вілкул сидів і не чув цього, тому що у нього у голові звучало:
«Бухал солдат, слеза катилась,
Хрипел трофейный саксофон,
И на груди его светилась
Медаль "за город Вашингтон"
Кінець.