...вчора був масований заїзд журналістів в Мощун. І толпа усіляких гандонів на елітних тачках.
Селище офіційно об'явлене мирною територією, якій більше нічого не загрожує.
Сьогодні в Мощуні як на Хрещатику. Каравани дорогих авто з відгодованими пиками, які з презирством та неприхованою неприязню дивляться на нас, військових.
Нам дали зрозуміти, що наша присутність в самому селищі більше не потрібна. Ми "смущаєм мірноє насєлєниє своїм відом і оружиєм".

Ми готуємось іхати в ліси і знову окопуватися. Але вже подалі від очей "уставших ат вайни". Для них війна закінчилась.

Віднині вони будуть вільно ходити лісом та збирати там квіточки. І підриватися на тому, що ще не знайдено та лежить в землі.
Ну і х..й з ними. Якщо раніше ми тупо відловлювали їх та пінкамі виганяли з лісу, то тепер ми й пальцем не поворухнемо. Най ходять. Виховна робота з "уставшим" населенням не входить в наше обов'язкі згідно наказу, отриманого від командира.
Ми також не будемо більше виходити на пошук та знешкодження знайденого залізяччя. То була наша добровільна ініціатива допомогти цивільним не нарватися на такі "сюрпризи". Це теж не входить в наші обов'язки згідно отриманого наказу.

Днями неподалік на МОНці підірвалися двоє шукачів пригод і металу. Туди їм і дорога. Двома довбодятлами стало менше.

Нешановні тупорилі цивільні. Забудьте про те, що хтось буде витаскувати вас з того лісу. Забудьте, що хтось буде підтирати вам сраку. Забудьте, що якщо знову полихне, комусь буде до вас діло. Ми - військовослужбовці. Ми маємо прямі накази та команди своїх командирів. Жодне ваше сльозне прохання, якщо на те не буде прямої вказівки нашого командира, не буде прийнято до уваги. Ви просрали свій шанс стати людьми. Ви як були бидлотою, так нею і залишилися.
Тож, залишайтеся в своєму стійлі, жуйте жвачку та мичіть. Ми язик тварин не розуміємо.

Щасливо вам залишатися, вівці.