Хотів би розповісти, про найстрашніші дні війни в моєму селі. Перший це друга доба війни, коли ми вперше спустились в погреб. Тоді я почув що таке поруч б'є і лягає артилерія. Що таке вертольоти і літаки над головою. 30 вертольотів кацапії з десантом прямо над хатою. Другий день це друга субота війни, вже повним ходом були бої у нас. Але до цього все пролітало через нас. Вже звикли до свиста снарядів і розпізнавали близько чи далеко він впаде. Наша артилерія працювала як часи. Кожен день з різних позицій. Як показали подальші події досить влучно. Позиція орків була на висоті вони переізали трасу житомирську. Наші артою їх утюжили на щоденній основі. До цього вони їх кілька разів роздовбали. В суботу підійшла нова група на танках і після нашої арти вони приїхали по трасі під село і його розстріляли. Розбили хату сусідки у нас покоцали у сусіда згоріла літня кухня і сарай, згоріла і хата, якби батько не побіг і не перекрив би їм газ. Дивом вогонь не перекинувся до нас. Господь нам допоміг. В той вечір село палало. Ми ридали вилізши з погреба після обстрілу. Вночі це було жахливою. Нацисти так не робили. Третій день. Це неділя, наступного дня. Тоді велика колона кацапів шла на Київ і заїхала зачистити село. Ми були в погребі, вони танком заїхали у двір до сусіда, зваливши ворота і розворотивши двір, довбойоби просто вночі заблукали і думали через його двір є дорога щоб з'їхати з траси. Ми навіть чули їх розмови, а как праехать, куда ехать. Ехать конечно же на хуй, але Господь і тут нам допоміг, вони виїхали на трасу і пішли далі. Але група їх тоді по селу все ж таки пройшла. Заходили шукали зброю, перевіряли телефони ломали сімки, до сусіда зайшли роздягли до трусів шукали наколки і зв'язки з правим сектором. У нього ховалась дочка і невістка з дитиною, мерзота сказала уебуй отсюда, завтра с 5 утра будет ад Київ будет стерт с земли. Він втік забравши дітей. А ми тоді цілу ніч просиділи в погребі, боялись вийти. Четвертий день це кінець березня. Наші зайшли в село. Розвідка, сусідка сказала, що приходили питали що і як і попередили що планується жорстка зачистка. Я скептично на це відреагував , наступного дня вночі в село зайшла техніка, ми думали це кацапи. Зайшла і заглохла. І тиша. Тоді ми також просиділи в погребі. Вранці танк завівся трохи проїхав і став. А у сусідів купа солдат шастають по двору. Ми дуже злякались, думали це все. Тепер розстріляють. Але потім почали придивлятись по двору ходять в хату і сарай заходять але нічого не беруть, дивні кацапи. А потім один з них пішов до туалету, батько сказав це наші, кацапи не знають, що таке туалет 🙂. Потім прийшла сусідка і сказала це наші, просила хліба. У нас була мала буханка віддали потім напекли ще більше. Далі буде розповідь про те як наші відігнали кацапів. Поки вимикаю бо сідає батарея а світла поки не підключили.