Гудименко.

Ми часто говоримо слово «перемога». А чи розуміємо ми, що саме стане перемогою для нас?

Навряд чи перемогою стане зупинка активних бойових дій. Ніхто на Донбасі під час чергового «режиму тиші» (були деньки, ага) не називав це перемогою. Навіть в голову нікому не приходило. Всі розуміли, що це лише пауза, затишшя перед буревієм. Something wicked this way comes.

Не стане перемогою для більшості із нас і вигнання російської арміі до кордонів зони контролю на 2021 рік, тобто до адміністративної лінії АРК Крим і лінії розмежування в ООС. Та навіть і повернення у кордони 2013 року. Всі розумітимуть, що вони прийдуть знову. Мобілізуються, перегрупуються і прийдуть. Це теж буде не перемога, а оперативна пауза. Місяць, рік, два – і вони повернуться. З новими ракетами, новими підрозділами недогорілих бурятів і так далі. Хто не вірить, що вони прийдуть знову – згадайте, як і чому війна у Чечні 1994–1996 років стала називатися не просто Чеченською, а Першою Чеченською війною.

Не будемо ми вважати остаточною перемогою і відсторонення/ліквідацію/ув‘язнення Володимира Путіна і його оточення. Тому що ми, на відміну від більшості світових політиків, розуміємо, що росіяни вбивають українців не тому, що так наказав Путін. Навпаки, Путін наказав вбивати українців, тому що так хочуть росіяни. Це їхній запит. Вони ненавидять нас, нашу країну і сам факт нашого існування. Маріуполь є доказом цьому.

Тож для мене особисто перемога буде тільки тоді, коли:

1. Росія зникне з політичної мапи світу, а на її місці опиняться декілька (і чим більше, тим краще) окремих республік, які будуть конфліктувати між собою за ресурси і тому не зможуть атакувати Україну.

2. Білорусь стане зачищеною від військових злочинців, вільною, європейською країною з дружнім нам урядом.

3. Придністров‘я зникне як таке разом із військовою базою росіян.

4. Всі причетні до війни в Україні, у якій би країні вони не знаходились, понесуть справедливу кару. А справедливе покарання може бути лише одне.

5. Росію буде депутінізовано, денацифіковано, роззброєно, доведено до тотальної розрухи і технологічно повернуто до кам‘яного віку.

Пункт 6 від мене особисто. Для мене війна закінчиться тоді, коли мешканці Москви і Петербургу і інших російських міст зрозуміють мешканців Маріуполя, Бучі, Ірпеня, Чернігова, Ізюма, Харкова і інших міст. Ви розумієте, про що я. Так, я хочу помсти. Можете вважати це неправильним і негуманним, але я хочу, щоб було так. Око за око, місто за місто.

Це не всі пункти, звичайно, а лише головні для мене. Ось це і буде перемога, за яку ми стоїмо.

Все інше – лише пауза і затишшя.

Доповідь закінчив. Пішов працювати.