Тарас Чорновіл

З дуже добрих новин:
У Гостомелі ЗСУ. Ведеться зачистка орків. Шансів повернутися сюди ще раз у ворога нема. Перший раз, коли вибили звідси рашистів, у нас лише відновлювалася армія після майже трьох років стагнацій й руйнування та вибудовувалися перші лінії оборони. Тоді в містечку були лише десантні й передові загони раші. Основна маса військ агресора лише входила в Україну з Білорусі. Втримати Гостомель і Бучу після перших успішних боїв було взагалі неможливо.

А от чому в ті дні не було проведено евакуацію? Це питання має поставити після війни декому, хто сьогодні із себе пробує корчити великих героїв. Зараз ворожа орда не має ні людського, ні збройного ресурсу для повернення. Гостомиль - один з найближчих до житлових районів Києва районів приміської зони. Його важко було використати, як плацдарм для наступу, хоча спроби наладити понтонну переправу робилися, що поставило б під загрозу Вишгород і київську Оболонь. Проте спробу виявили й ворога знищили. Але як площадка для обстрілів столиці з-під прикриття житлових будинків з неевакуйованим населенням Гостомиль був особливо загрозливим. Далі залишається остаточне знищення оточеного угруповання ворога в Бучі. Ірпінь і досі вже був ареною боїв.

Друга позитивна новина: Збройнні Сили України вийшли на межі Херсонської області, фактично очистивши від московської швалі Миколаївщину. Тепер залишатися в Херсоні, який на правому березі Дніпра, для московитів рівнозначно самостійному переходу в мишоловку. Тим більше, місцеві мешканці не дають ні миті агресору відчути себе тут впевнено. Сьогодні на міськраді вивішений величезний прапор України. Думаю, що втеча ворога з Херсона - питання кількох днів.