Будні юннатів. Записки від Лексуса.

Вчора ввечері у нашому юннатському таборі здійнявся неабиякий кіпеш. На вуха встали всі присутні. Тому що злі малюки з авіагуртка відзначилися по повній. Під чуйним керівництвом гуртківців вони виступили так, що аж арта ЗСУ надіслала відкритими каналами зв'язку на адресу авіагуртка привітання та подяку: "Дякую, хлопці, за роботу! По вашим данним градами накрили ворога".

Я вже казав, що малюки вміють дивитися з небес на землю. Десь на N-ської трасі в лісі вони роздивилися щось цікаве. Результат: ЗСУ роз’їбали в гівно, за списком, наступне:
- командний пункт;
- 150+ одиниць техніки;
- заправочний пункт палива.

Росияне ретельно та з любов'ю збирали їх там на протязі 5 днів, щоб кинути на Київ, але прийшли ми та зіпсували весь руський празник: усі ці матеріальні цінності спалили не у Києві, а ще до початку руху будь-куди.

З цікавого: злі малюки виявилися на цей раз єдиними, хто побачив скупчення техніки. Так буває. Бо в наших машин реально великі технічні переваги. Ми виїздили на пуски декілька разів, бо бачили,ю що з кожним днем техніки орків стає все більше.

Працюємо потроху.