Сергей Высоцкий

Скажу від себе декілька слів про ситуацію з Сергій Пашинський та Тетяна Чорновол.
Ми, предстаники націонал-демократичних сил, навіть після поразки у 2019 році намагалися триматися купи. Та прямо попереджати владу про усі наявні загрози.
Про те, що рішення щодо вторгнення Путіним ухвалено мене попереджали наші спецслужби у жовтні. За два тижні до того, як ця інформація почала ставати публічною. Каюся, тоді я сам сприйняв цю інформацію з долею скепсису. Мій скепсис засновувався на розумінні того, що вся Україна Путіну не по зубах. А мова йшла про захоплення саме всієї території. Я не вірив. Я помилявся…
Безліч разів ми сперечалися з Пашинським щодо ймовірності вторгнення. Я казав, що треба займатися політикою, розвивати структури. Він кричав на мене, казав, що я не уявляю наскільки все погано у Путіна в голові. І що завдання України - не гадати на кавовій гущі буде вторгнення чи ні, а готуватися до найгіршого сценарію.
Пашинський справді намагався зробити усе для того, щоби вище військово-політичне керівництво усвідомило ризики. Знаходячись під постійним пресингом ДБР, замість захисту себе, намагався пояснити наскільки важливо розгорути додаткові потужності для виробництва «Стугн», «Вільхи» та «Нептунів». Перенести їх у безпечні регіони. Шантажував, наполягав, вмовляв, тиснув на усіх на кого міг. Справді, не час зараз говорити про помилки. Але атмосферу 2,5 років ми пам’ятаємо. Не мені знову про це казати. Фактично до війни ми підійшли з повністю недієздатним ВПК. І чому так сталося - це тема окремої розмови, яка відбудеться після нашої перемоги!
Але факт лишається фактом. Пашинський виявився чи не ЄДИНОЮ людиною у всій країні, яка на 100% спрогнозувала напрямок нападу Росії. Ще в грудні він описував сценарії удару по Києву через Чорнобиль на Вишгород та з Іванківа. Донести цю інформацію до керівництва держави окрім нього намагалися Порошенко та Турчинов.
Це не теорія. Я свідок всього цього. По днях розумію що відбувалося. Що і кому говорилося.
Коли він ініціативно почав підгтовку операторів «Стугни» на базі ТРО, не витримали вже мої нерви. Я до кінця не вірив у те, що попруть. Ми мали з СВ декілька конфліктів. Хоча тепер очевидно, наскільки точними були дані американської розвідки. Вони навіть були праві щодо Мураєва та Царьова! Тепер зрозуміло і те, наскільки точним було розуміння ситуації у Пашинського. Що це було? Інстинкт, досвід, Господне одкровення - не знаю. Але факт лишається фактом.
Я авторитетно свідчу про те, що саме групи, які були підготовлені Сергієм дозволили Києву протриматися ті необхідні декілька діб, поки не підтягнулися резерви. Я достеменно знаю, на яких рубіжах вони знаходилися. Знаю, як мої знайомі - імена яких будуть закарбовані золотом у віках, - нищили з тих «Стугн» з арабських контрактів бронетехніку ворога у Гостомелі. І Таня Чорновол, яку деякі зараз тут звинувачують у піарі, була там. Героїчно воювала, ховалася та рятувала зброю від авіаударів. В тому числі від ударів ворожих гелікоптерів - які вилітили по її душу та душі інших наших захисників.
Те, що зараз робить ДБР - це гірше, ніж злочин. Це намагання покарати тих, хто врятував і їхні життя. Дав змогу Бюро евакуюватися до Львову. І це - несправедливо та ганебно.
Я знаю, який імідж Пашинського нав’язаний суспільству. Не без допомоги Портнова, Льовочкіна та інших прихильників російського світу.
Але це - суцільна брехня!
Сергій зараз займається своєю справою. Він - людина війни зі складним, вибуховим характером. Але саме це дозволяє йому навіть без посад та статусів бути ефективним, захищати нашу державу. Організовувати оборону та ставити на ноги наш ВПК під час війни.
Ніхто не просив мене це писати. Я вирішив, що цього допису потребує моє власне відчуття справедливості. Я - зовсім не герой. Я - не людина війни. Мене вистачило на те, щоби записатися до ТРО, бути в Києві, вести ефіри та інформаційну роботу. Проводити якесь ІПСО, допомагати як та кому можна в якості волонтера. Я ніколи не був у бою. Толком не вмію стріляти. В мене нуль підготовки. Але в мене є своя зброя. І ця зброя - моє слово! Хай це слово почують ті, хто може та хоче почути. Це слово буде присвячено тим героям, які з різних причин не можуть розповісти про себе самі!