Стисло про те, що вдалося дізнатись.
Північ та центр. Завдяки нашій тактиці по знищенню колон забезпечення, ворог не може вчиняти жодних наступальних дій. В них є лише два варіанти - окопатися, або здатися в полон. Дуже багато захопленої техніки. Деякі бригади вже подали запит на доукомплектування танкистами та водіями. Велика кількість боєкомплекту ворога також захоплена.
Знищуються колони постачання й на півдні. Не так активно, як в центрі та на півночі, але все ж таки це не дає змогу ворогу активно діяти в бік Запоріжжя та Дніпра.
На сході ситуація значно важче, через близькість кордону, через який йде постачання. Проте там інша біда в орків. За ці дні наші знищили майже всіх, хто міг більш-менш нормально вести вогонь по заданих координатах з арти. Сьогодні ці уйобки стріляють куди впаде. Якщо завязується арт дуель, то вона практично завжди закінчується знищенням дірявих.
Ліси на півночі та в центрі щодня відпрацьовуються нашими ЗСУ, ССО та Теробороною. Щоночі працює ССО та нищить ворога пачками. Засинати орки дуже бояться. Їм холодно. Ті, хто сховалися по будинках, ще якось тримаються. Ті, шо в лісах - мерзнуть, хворіють, бухають та морально розкладаються.
Судячи з перехоплень, орки ненавидять кадирівців та активно зливають їх позиції.
І саме головне - в нас вже скомплектована перша хвиля резерву, який ще навіть не вступав у бій. Пару днів, і орків чекають неприємні сюрпризи. Накопичення резервів продовжується щодня. Полігони не справляються з кількістю мобілізованих. А їх з кожним днем стає все більше. З розмов біля військкоматів стало зрозуміло, що плани хуйла по залякуванню українців через нищення мирного населення провалились. Більшість добровольців другої хвилі пішло як раз, щоб помститися за Харків, Маріуполь, Суми, Чернігів, Волноваху тощо.
Волинський та Рівненський кордони укріплені на стільки, що нацполіція та ТРО вже починають розбирати хаотичні блок-пости по селах, щоб не ускладнювали рух. Білорусам нічого не світит, від слова зовсім.