Юрій Гудименко
2 мин. ·
Наскільки мені відомо, росіяни тупо не знають, що їм робити далі.
Східна кримська колона російської техніки з боями зайшла до Мелітополя і почала кружити півднем Запорізької області. Спочатку рухались в один бік, потім зупинилися і поїхали в інший.
Росіяни тричі кидали небагаточисельний десант на міста на чорноморському узбережжі. Кожного разу, один за одним, це закінчувалося абсолютно однаково: піздюлями. Раз – не спрацювало, всім пізда. Два – не спрацювало, всім пизда. Три – та ж хуйня.
Росіяни якось не так, як всі, зрозуміли значення слова «системність».
В українських містах бродять ДРГ, причому якось тупорило ходять. Здається, виставлена їм командуванням задача так і виглядає: «Тупорило ходити, тупорило загинути». Навіть по тим міткам, які вони виставляли і за які загинули, ніхто не відпрацьовував.
Жили як кретини, померли як кретини. Знову про системність.
Під Київом ці чумні звірятка б‘ються з півночі головою об стінку нашої оборони. Причому б‘ються теж системно: так, щоб кожно разу було ще більш боляче.
Єдине, де ще проглядає щось схоже на план, це у зоні ООС, де йдуть важкі бої. І це при тому, що очовидна альфа-ціль всієї цієї війни для Путіна – оточити Київ. А з цим сталася прикра хуйня. Київ як стояв, так і стоїть.
Тому все, що залишається росіянам – бити по житлових кварталах. Просто тому, що вони можуть. І тому, що вони не можуть нічого більше.
Це виглядає як хаос. Це і є хаос. Втрата ініціативи, відмова від стратегічного плану.
А це означає, що їм пизда.