Сергій Чемерис
11 березня о 23:02 ·
Ми приречені. Серйозно. Але це так, у якості спойлера. А тепер про все крок за кроком…
Учора сталося те, на що я дуууже довго чекав - мені нарешті надійшли документи, запит щодо яких я робив до Галузевого державного архіву СБУ. Втім, мова, як не дивно, зараз буде не про самі документи, а про те, яким чином вони до мене потрапили…
Отже, пропоную усім пограти у вікторину. Перше питання наступне: яким чином Служба безпеки України може передати громадянам своєї країни електронні документи? Для того, аби не мучити вас здогадками, відповім сам. Через російський файлообмінник. Так, вам не привиділося. СБУ. На 8-му році війни з РФ. Через РОСІЙСЬКИЙ файлообмінник drоpmеfіlеs.cоm, що належить московському провайдеру Inetcom, надсилає документи громадянам України.
Для того, аби знайти цю інформацію не потрібно бути якимось 31337 хацкером чи проводити OSINT-розслідування. Це все величезними літерами написано на сторінці скачування.
Зазвичай, у випадках подібної зради жартома пропонують дзвонити до СБУ. Кому дзвонити зараз? Я в розгубленості, чесно кажучи. Байдену?
Служба безпеки України, от скажіть чесно… У вас інших шляхів поширення інформації немає? Чи для вас теж необхідно проводити тренінги з інформаційної безпеки? Я вже мовчу про якісь там питання моралі… Коротше кажучи, за документи дуже дякую, вони круті. Але от все інше - це лютий треш.