У цьому світ радикально змінився. Ми просто більше не здатні роками будувати такі репрезентативні партії. Навіть у таких країнах як Франція або Сполучені Штати партії стають все менш репрезентативними. Люди вимагають реформ та радикалізації, не усвідомлюючи свого щастя – мати партії, за якими стоять великі суспільні групи, об’єднані сталою ідеологією.

Ця схема більше не працює. Тепер людина може не представляти жодну з груп, достатньо просувати універсальні популістські ідеї. Ці ідеї дають їй підтримку різних верств населення. Приклад – перемога Зеленського в Україні.

Чортик вже вискочив із табакерки, і ми опинилися в більш дикому світі, ніж раніше. Це світ без еліт і без репрезентативної демократії.

Що робитимуть людям, які ніким не представлені у владі, які говорять самі за себе? Часом їм доводиться штурмувати Капітолій. Тому що у цих груп чи натовпів – коротше кажучи, тролів – немає інших способів презентувати себе.

– У статті для Nature ви згадали Україну і висловили сумнів в тому, що може бути досягнутий суспільний консенсус в країні, де "обрали президентом комедіанта мильної опери, який зіграв президента, тому що онлайн-інфлюенсери сказали їм так вчинити". Ви й дотепер так думаєте, беручи до уваги те, що сьогодні кордони між політикою та реаліті-шоу все більше розмиваються?

– Так, це стає трендом, не тільки в Україні.

Найбільш вражаючий приклад – Трамп. Слухайте ведучого телешоу, і він розкаже вам, як добитися успіху. Однак це можна вислухати як 40-хвилинне шоу, але не роками. (c)