Ну що сказати...

Дуже дякую Юрі та Кові за важливі перші кроки в реалізації перформансу! Дуже дякую всім, хто був причетним до реалізації ідеї, всім хто прийшов та підтримав, всім, хто не прийшов та просто підтримав! Без всіх нас цього б не було! Хай ця акція не була такою масштабною, хай ніхто не говоритиме про це і ніхто нас не покаже. Але всі ті, хто були на стадіоні (хоч і не багато) та потрібні люди, до яких було звернення, відчули нашу думку. Вони отримали порцію інформації для роздумів.

Я перечитав вас. Ви кажете, що Сьомін волав, гравці забили на тренера [мабуть тому він волав ;)] і грали в футбол.
Погодьтеся, все ж грали, хоч і проти слабких Карпат.

Ну принаймі мені хочеться в це вірити...

Дуже шкода, що більшість учасників не прийшло на афтерпаті після матчу. Дуже багато чого потрібно нам було одне одному сказати, хотілось подякувати та поаплодувати одне одному. Хоч і морально всі були виснажені.

Перший млинець вийшов трохи комом в плані виконання. Але всі ми отримали досвід, тому наступного разу все буде набагато краще, я впевнений!

Головне - не відступати!

Ще раз дуже всім дякую! Досі сиджу під тай...(закреслено) емоціями.