Голі, босі й покинуті

Здебільшого лікарні не забезпечені засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), говорить Інна Іваненко, виконавча директорка організації «Пацієнти України», яка організовує збір коштів та волонтерське забезпечення лікарень.

«Нам пишуть про те, що їх немає, або якщо є, то 7% від потреби. Найперша потреба –навіть не апарат ШВЛ, насамперед потрібно забезпечити лікарів ЗІЗ, щоб вони як мінімум виходили на роботу. Витрата дуже велика, вони одноразові. Дефіцит на ринку шалений. Ми або виловлюємо якісь партії на ринку українському через дистриб’юторів, або стаємо в черги. Ми цього тижня стали в чергу на виробництва, і от наприкінці місяця нам обіцяють товар».

Зараз волонтери відстежують інформацію про літаки з гуманітарним вантажем, які прилітають в Україну і, ймовірно, мають забезпечити потребу для 240 лікарень. Ці лікарні МОЗ визначило як опорні, куди передусім мають звозити хворих.

«Проте лікарі екстреної медичної допомоги, сімейники, лікарі інших лікарень (не опорних) теж у зоні ризику. Через те тут робота волонтерів дуже необхідна. В нас є на сайті вкладка Covid-19, там можна перевести будь-яку суму, яку ми потім використаємо на закупівлю респіраторів та інших засобів. За півтора тижні ми через внески фізичних осіб назбирали близько 300 тисяч гривень».

Лікарні можуть залишити організації дані, які в них потреби, а бізнес — допомогти.

«Медики в принципі відчувають себе покинутими. Заходять в таку складну епідемію голі й босі. Ємець, будучи на своїй посаді, нічого не зробив, щоб закупівлі за державний кошт захисту для медиків відбулися. Хоча виділені кошти на це є. Є міжнародна організація Crown Agents, яка була готова це зробити, коли ще не було такого шаленого дефіциту. У нас є припущення, що він не хотів, щоб закуповувала саме ця організація, хотів поставити „свою людину“ у державне підприємство „Медичні закупівлі“, щоб усе контролювати».