Iryna Lytovchenko
2 hrs ·

Вчора вони перейшли межу, яку я для себе ставила.

До кінця року я залишу міністерство разом із практично усією своєю командою. Причина - ціннісні і світоглядні розбіжності, які роблять неможливою подальшу роботу в МОЗ.

Це були дуже непрості 100 днів. #перехідні_віки плавно перетекли в #зашквари_мозу, а вчора це перетворилося на #хроніки_дна.

В обід майже_державний_секретар МОЗ (документи на її призначення без випробувального терміну вже надіслані в Кабмін) зателефонувала системним адміністраторам сайту (це одне із державних підприємств МОЗу) та сказала, що у них є 5 хвилин, щоб із сайту зникли абсолютно всі згадки про попередню політичну команду - новини, фотографії, відео - абсолютно все. Про це відразу написали у вотсап групі міністерства та проінформували пресслужбу (тобто мене, хаха), як відповідальних за контентний вміст сайту.

Можливо, хтось щось не так зрозумів і просили зовсім не про це, але доручення нікому не здалося дивним. Ще на першому чи другому тижні роботи цього міністра мене примусили переписувати ВСІ протоколи міжнародних зустрічей та довідки про попередню співпрацю, щоб ніде не було згадано прізвища Супрун, «бо Зоряна нервує» 🤦‍♀️

Системні адміністратори виконали доручення державного секретаря, всі посміялися з чергової істерики, пішли працювати далі.

О 9 вечора надійшло наступне доручення: розмістити на Фейсбуці міністерства #антифейк повідомлення, нібито відбувся технічний збій і всі новини з сайту пропали випадково, і ось вже сервер відремонтовано та все знову працює. Це відверта брехня, про яку знає все міністерство. Я попередила, що якщо вони примушують мене брехати на сторінці міністерства, на своїй сторінці і розповім правду.

Вранці це добили «офіційним» повідомленням про технічні роботи на сайті, яке повісили вчорашньою датою. Але у адмінці видно, що повідомлення опубліковано вже після новин, які ми вішали на сайт вдень (пруф скрін в коментарях).

Це вже не перша спроба підставити своїх підлеглих та прикрити черговий свій факап «поганими державними службовцями». За 100 днів уряду нас лякали аудитом і перевірками, натравлювали на мене СБУ, погрожували тітушки, підсовували підсадних співробітників, давали нереалістичні доручення, що протирічать одне одному... Жодного разу моя команда не відмовилася виконувати свій обов’язок державних службовців та виконувала всі найнедолугіші завдання.

Але заходити у найскладнішу реформу країни з керівництвом, яке замість підтримки і побудови команди думає лише про власне крісло - це було б прикрим самогубством.
Працювати з тим, хто примушує тебе брехати країні - це приниження власної гідності та професійності.

Вже 3 місяці в міністерстві немає затвердженого розподілу повноважень між заступниками міністра. Відсутні стратегічні напрямки та пріоритети, через це відбувається постійний хаос. Міністр щиро вважає, що 1 квітня вона «закінчить з реформою» і почне займатися іншими справами 🤦‍♀️
Всі зусилля направлені лише на підписання документів, не усвідомлюючи важливості реалізації обраних стратегій, їх правильної комунікації та втілення в життя.

Паралельно міністерство обростає все більшою кількістю персонажів з неоднозначною репутацією, які чекають на можливість відірвати шматочок державного бюджету: Тодуров, Запорожан, Амосова, Довганчин, Хобзей, Рижак, Чумак та інші прекрасні люди, про яких я розповідала у попередніх постах.

Днями нам призначать державного секретаря, про виграш якого на конкурсі було відомо ще до його початку. Не дивлячись на обіцянки Олексій Гончарук - Прем'єр-міністр України та Olexandr Starodubtsev про перезавантаження, оновлення, сильний та чесний конкурс, до нас призначають екс-держслужбовця із найбільш корумпованого державного органу.

Вчора мене ознайомили із результатами щорічного оцінювання (який вони називали «аудитом») - оцінка за виконання всіх завдань позитивна, але за поведінку «2» 😂 Тобто чергове звинувачення у непрофесійності і ще чомусь, що мали би довести аудити та силові органи, розбите вщент.

Вони не змогли вигнати нас силою, погрозами чи залякуваннями, але змогли своєю тупістю і ницістю.

До кінця року я залишу міністерство разом із практично усією своєю командою. Вони так само не можуть більше терпіти постійні приниження та неадекватність того, що тут відбувається. При цьому вони залишаться у реформах та будуть розбудовувати державу в інших держорганах, де цінуватимуть їх професійність, відповідальність та ініціативність.

Шкода, що Прем'єр-міністр, не дивлячись на всі сигнали, продовжує вірити брехні про «продовження реформи».

Сподіваюся, у нас ще буде можливість повернутися та зробити ті зміни, на які заслуговує народ України.