"За базу прийнято той, що вже існує (законопроєкт про особливий статус Донбасу, – ред). Він же є. Якщо його сильно змінювати, то тоді, можливо, ми не зможемо навіть вийти на узгоджений текст", – розповів Данилюк.

"У мене була позиція, заснована на певному досвіді побудови таких процесів. Я вважаю, що Мінський процес – це скоріше питання національної безпеки. І цей процес мав би координуватися і перебувати під РНБО, це настільки логічно, що я навіть не хочу про це говорити. Нормандський процес – це дипломатичний процес, і логічно, щоб він був під МЗС, зовнішньою політикою. Цю позицію розумів, до речі, і (міністр закордонних справ – ред.) Пристайко. І це логічно, тому ще не може бути "Мінськ" продовженням дипломатичної лінії, це неправильно, це створює серйозні проблеми. Але Адміністрація (Офіс президента - ред.) вирішила, що це... рівень Адміністрації. Ну от вони так вирішили. Звичайно, я маю боротися, але я ж розумію, що це складний і ризикований процес. І Роман Безсмертний, коли пішов, то він отримав не те що категоричне "ні", але було таке враження, що ми ще їм винні. Такі от помилки – вони небезпечні", – заявив Данилюк.