Слова набули нових значень - все сталося само собою.

Вагу, та й взагалі хоч якийсь смисл, миттєво втратили цілі пласти управлінської термінології. Навіть слово "президент" залишилося в минулому. Слово як би досі є, але незрозуміло куди його пхати і що воно означає.

Навіть така йобана рогата тварь як Віктор Федорович, перебувала у фундаментальній площині. Огромний рихлий мужик у крокодиловому піджаку - таких у нас завжди толерували, і сама їхня легітимність спиралася власне на цю антрацитову крокодильність. Це хуйово, але системно, принаймні. Класифіковано.

Так, він був опуклою карикатурою, але карикатурою фундаментальною, осяжною у своїй гаражності. Тобто навіть цього зрадника я можу уявити собі на тлі пишних державних клейнодів з кінським хвостом на срібному держаку.

Нині ж маємо на гетьманській посаді тупо якогось перекосойобленого васю в гольфікє, якому навіть Ганя Герман не зарадить, бо він адово навалений застяг у ліфті на парадняку, і дуже дякує у закриті двері.

На цю конкретну мить все тримається на одній простій штуковині - інерції. Дай боже, щоби воно трохи пом'ягшило приземлення в ад.

Зараз медійка провокує нас на вуличні заворушення з простою метою - або різко закрутити гайки (що не проканає), або запустити прикольний вуличний хаос. І це пат, бо без заворушень нам теж пизда.

Однак, це помилковий хід, як зазвичай у цих баранІв.

У 2013-2014 роках я бачив відбитих дарницьких гопарєй, які на кілька місяців забули про свої закладки і перетворилися на Романа Шухевича воплоті. Єдиною їхньою метою на означений період було упизидити Топаза і сжечь автобус з криворізькою тітушнею - "бо все хуйове треба сжигать".

Аve Аvakov!