Комік, що переходить у політику та всерйоз змагається за крісло президента України, не полишаючи комедійного жанру? Ще донедавна таке видавалося фантастикою, але нині це – реальність.
Та Україна – далеко не перша держава, що може отримати "особливого" політика національного рівня. Чи не найекстравагантнішим є досвід Італії, де виборці віддали голоси на користь актриси жорсткого порно – і після обрання в парламент вона довела, що і надалі продовжує діяти не як політик, а як порнозірка.
Та й в інших країнах світу є чимало прикладів, коли коміки чи актори несподівано обіймали високі чи навіть найвищі державні посади.
Чому так відбувається?
Виборці, втомлені корупцією, економічним неблагополуччям і діями "системних" політиків, схильні віддати владу тим, хто ще не встиг себе заплямувати. А комедіанти, які говорять мовою простих людей, нерідко підпадають під ці очікування.
Їхній шлях у політику є різним і так само відрізняються результати їхньої політичної діяльності.
ЄвроПравда розібралася, як стендап-комік несподівано створив історію успіху ісландської столиці, чи вдалося побороти корупцію іншому коміку, обраному президентом Гватемали, та чому італійці не переобрали порнозірку на другий депутатський термін.
Більше політики, ніж актори
Почнемо зі спростування міфу.
Захисники балотування Володимира Зеленського чи інших діячів українського шоу-бізу нерідко кажуть: "Чому б і ні? Он, Рональд Рейган був актором!"
І справді, 40-й президент США, який був яскравим лідером, залишив по собі термін "рейганоміка" і запам’ятався жорсткою політикою щодо СРСР, свого часу не мав ані найменшого стосунку до політики. Поза тим, таке порівняння – абсолютно некоректне.
Рейган став президентом США, коли йому було майже 70. Так, свого часу він справді знімався в кіно, та акторська кар’єра була нетривалою (і, правду кажучи, геть неуспішною та не принесла йому слави та впізнаваності, які б допомогли у виборчих перегонах).
Натомість до приходу в Білий дім Рейган понад три десятиліття всерйоз займався політикою. Він керував профспілкою кіноакторів, відпрацював два терміни як губернатор Каліфорнії. А на президентських виборах за ним стояла Республіканська партія – одна з двох найвпливовіших сил у США, а не створена під вибори політична фікція.