До цього часу немає однозначності щодо справжнього авторства україномовних творів Марка Вовчка. Зокрема, окрім Пателеймона Куліша, який у 1857 році був редактором та видавцем збірки «Народні оповідання» ніхто з українських літературознавців не мав нагоди побачити оригінальні автографи «Народних оповідань» й до цього дня ці автографи не знайдено.

Ще за життя Вовчок, її українські колеги-письменники піднімали питання щодо справжності авторства її українських творів. Наприклад, такі письменники як Пантелеймон Куліш (редактор її Magnum Opus «Народні оповідання»), Омелян Огоновський, та Олена Пчілка стверджували що всі українські твори Вовчка були написані насправді її першим чоловіком, Опанасом Маркевичем, і що вона просто приписала собі їх авторство.

Серед аргументів прибічників теорії що Вовчок не була справжнім автором її українських творів, виділяються три найпереконливіші. Перше, те що рідна мова Вовчок була російська й українську вона вивчила лише у зрілому віці.

Друге, те що Вовчок дуже раптово перестала писати українською наприкінці 1860-х, відразу після розлученням зі своїм першим чоловіком, Опанасом Маркевичем, та не написала жодного українського твору впродовж наступних 40 років.

Третє, всі її твори російською були набагато слабшими за її українські твори, що наштовхує на думку про різне авторство її українських та російських творів. (с)