Австрійська армія, набрана з австрійців, сербів, хорватів та італійців з Ломбардії, а також інших меншин, багато з яких не могли зрозуміти одне одного, числом близько 100 тисяч, отаборилась навколо міста. Авангард з гусарів перейшов річку, щоб розвідати присутність турок-османів, але замість османів виявив циганський табір. Цигани запропонували гусарам шнапсу й ті його вжили.

Незабаром річку перетнули підрозділи піхоти і почали вимагати алкоголю для себе. П'яні гусари відмовили піхотинцям і почали споруджувати тимчасове укріплення навколо бочок. Почалася суперечка й один із солдатів вистрілив, після чого почався бій. Піхотинці, що не були учасниками зіткнення, але чули постріли, почали кричати: «Турки! Турки!». Гусари, вирішивши, що турки почали наступ, втекли з місця. Більша частина піхоти також побігла. Існує версія, що ситуація погіршилася, коли офіцери, намагаючись відновити порядок, скомандували: «Halt! Halt!», а солдати, що погано знали німецьку, сприйняли це як «Аллах! Аллах!»

За цих обставин командир артилерії наказав відкрити вогонь. Військо у таборі, прокинувшись від звуків битви, також відкрило вогонь і почало відступ.

За два дні після події на поле бою прибула Османська армія, і виявила замість ворожої армії близько 10 тисяч померлих і поранених солдатів, після чого без перешкод зайняла Карансебеш. (с)