Я почав піднімати руку,щоб задати запитання ,але Володимир Яворівський наче спєцом не помічав людину ,вбрану у динамівській куртку тренерську з розою Динамо на шиї
Не той випадок -чи не заплановано таке запитання ,чи просто треба було без підняття руки запитувати?!
Якось було так незвично й незрозуміло -реакції від лектора було нуль цілих,нуль десятих -наче мене й не існувало ,але він продовжував
Задавайте питання,шановні !
Що вас цікавить -я вам про все розповім
:)
А сам далі почав розхвалювати Йулю,згадав про Майдан -яка вона там була чудова ,про в'язницю ,про його зустріч з нею
Треба сказати ,що хоча усе життя я й борюся з недугом різними засобами ( ДЦП-родова траама-дитячий церебральний параліч() ,але певні остаточні залишки нікуди не подінуться й одне з них -моє заїкання
Так,я майже переборов й це ,але,коли хвилююся на початку розмови (особливо раніше по телефону ,або у розмові,коли не звертають уваги оточуючі на моє бажання вставити репліку ) це трохи відчувається
Так трапилося й тут -я не кричав (в мене просто голос гучний -Коли кричу-тоді дуже помітно на баскеті у чи футзалі з хоккєм у залі) чи на стадіоні на футболі
Я підняв вкотре руку ,піднявся й задав запитання ..
#Черкаси#історія#VIVAVIVAУКРАЇНА