6 октября 1975-го..
http://dynamo.kiev.ua/blog/309744-6-oktyabrya-1975-go?skip_infinite=1#comment-5402903
Дякую,Деві!
Чи вплинула Перемога у Суперкубку,а перед тим у Кубку Кубків 1974-75 на мене ?
Звісно-хоча я народився лишень через 3 роки ,але мій тато як і багато мільйонів людей жили Динамо багато років й ці золоті сторінки їм були як певна винагорода за тривале та щире вболівання за рідну Команду-Команду нашої Республіки !
У 1975 р моєму тату виповнилося 40 років(як нині мені)-точна дата невідома -десь у проміжку знаку Скорпіона (бо ще у 30_і роки згорів архів й вирішили святкувати День Народження на Михайла -себто 21 листопада) і ці Перемоги були просто фантастичним подарунком для щирого та відданого вболівальника
А він залишався відданим вболівальниом Динамо аж до своєї смерті у квітні 2011+від інсульту),але у проміжках між 2 інсультами запитував як Динамо грає з Манчестер Сіті (на той матч в мене вже була заброньовані поїздка з квитками,але життя вносить свої суворі корективи )
Саме своєму татові я завдячую,що з самого раннього дитинства -ще з дитсадка
став щиро вболівати за наш Славетний клуб,а пізніше їздити по всій країні ,підтримуючи й у радості та у біді
Нажаль,я не пам'ятаю своїх перших матчів -вболівання за Динамо по ТБ,але вже матчі 1985 р у Кубку Кубків чудово пам'ятаю і саме матчі з голландським Утрехтом та румунською Університятею стали тими-від яких я веду відлік свого несамовитого вболівання за Динамо Київ
І вже Перемогу у Кубку Кубків 1986 р (ще були віденський Рапвд,чеська Дукла та мадридський Атлетіко) ми святкували вже разом з татом та братом(який,нажаль,як і багато вболівальників став пізніше вболівати за інші команди )
Ну А я як і мій тато завжди був і буду з рідним Динамо як і багато інших відданих вболівальників нашого рідного клубу
"Одне життя-Одна Команда !" (с)
З повагою,скромний олдскульний виїздюк
manowar-723 з Черкас

Вперед,Динамо !!!!