Шановний Олеже Романовичу!

Щиро вітаю Вас із п'ятдесятиліттям!

Майже три десятки років минуло з того дня, коли Ви вперше вийшли на футбольне поле у складі київського «Динамо». Великий Лобановський побачив у двадцятирічному хлопці зі Львова не просто здібного футболіста, а майбутнього лідера команди, який здатен повести за собою, своїм прикладом показавши, що немає вершин, які не можна здолати, немає завдань, які не можна виконати. Саме завдяки цьому Ви на довгі роки стали улюбленцем динамівських уболівальників і залишаєтесь ним дотепер.

З Вашим іменем пов'язані одразу кілька епох в історії київського «Динамо». Від легендарної команди Лобановського вісімдесятих років до команди нового покоління, відродженої великим тренером у другій половині дев'яностих. Ви були серед тих динамівців, які довели свій клас у Європі, виступаючи за одну із найсильніших команд Англії. А потім, ставши тренером, Ви передавали футболістам «Динамо» не лише свій досвід, а й своє ставлення до футболу, яке не терпить компромісів і завжди спрямоване на максимальний результат.

Сьогодні разом із колегами по тренерському штабу Ви створюєте нове «Динамо», яке, як ми усі сподіваємося, не лише підніметься до рівня команди 80-90-х років, а й перевершить його!

Від щирого серця бажаю Вам успіхів у цій роботі! Здоров'я Вам, щастя Вашій родині, здійснення Ваших мрій!

Щиро Ваш,

Ігор Суркіс