Мазепин дзвін («Голуб») — дзвін, вилитий 1699 року українським майстром Карпом Балашевичем на замовлення гетьмана Івана Мазепи, і призначений для Батуринської Воскресенської церкви, про що свідчить напис на дзвоні.

1699 року було укладено Карловицький трактат, що завершив довголітню війну з Османською імперією та Кримським ханством. На честь цієї знаменної події був вилитий дзвін і звідси походить його назва «Голуб» — символ миру. Також того року Мазепі виповнилося 60 років.

Не зважаючи на те, що після Батуринської трагедії було знищено практично все місто, Воскресенська церква збереглася, проте відомостей про те, чи був тоді там Мазепин дзвін немає. Відомо, що наприкінці 18 століття дзвін знаходився на дзвіниці Домницького монастиря у місті Березна на Чернігівщині, який за кошти фундатора князя Олександра Безбородька вдалося відбудувати.

У 1920-х роках Мазепиним дзвоном зацікавився відомий український етнограф Борис Пилипенко. Тоді ж дзвін було перевезено до Чернігівського Історичного Музею. Від часів Другої світової війни дзвін вважався втраченим.

У травні 2015 року кандидат історичних наук пан Аркадій Тарасов (історичний факультет Московського державного університету імені Михайла Ломоносова) віднайшов дзвін на дзвіниці Нікольського кафедрального собору Російської православної церкви в місті Оренбурзі (Росія). У дзвону відсутній язик, також він має тріщину. (c)

спіздіть ето у ніх святоє, да...