Приходить поважний львівський пан до порядної реставрації з’їсти коляцію. І до офіціанта: – Прошу пана, хотівбим замовити яєшню. Але так, шоб одне яйце було засмажене на твардо, а друге аби такуво по всій тарілці розповзалось. Офіціант чемно записує: – Ще щось? – Так. І до тої яєшні шпондер. Але такий, шоб з одного боку засмажений на вугель, а з другого боку сирий. Офіціант знову чемно записує. – Ще щось? – Так. І ще кілька грінок. Але таких, шоб з одного боку були чорні, а з другого білі. Офіціант далі чемно записує. – Ще щось? – Так. І каву чорну. Але так, шоб вода була не гаряча, і кавові зернята плавали на поверхні. Офіціант записав. Поправив рушничка на лікті. Ну бо в порядних рестораціях офіціанти ходять з рушниками на лікті. – Шановний пане, ми докладемо усіх зусиль, щоб виконати ваше замовлення, але мушу одразу зазначити, шо воно таки досить скомпліковане, тому мушу уточнити в наших кухарів, чи їм то вийде. Поважний пан: – А ВЧОРА, КУРВА, ЇМ ТО ВИЙШЛО!

Джерело: http://shlyahta.com.ua/prykhodyt-povazhnyi-lvivskyi-pan-poriadnoi-restavratsii-zisty-koliatsiiu/
© shlyahta.com.ua