Теорії технікольор є моделями фізики за межами стандартної моделі, що пояснюють порушення електрослабкої калібрувальної симетрії, механізм, за допомогою якого W і Z бозони набувають маси. Ранні теорії технікольору були змодельовані на квантовій хромодинаміці (КХД), на "кольоровій" теорії сильної ядерної сили, що надихнуло на таку їхню назву.

Замість введення елементарних бозонів Хіггса для пояснення явища, моделі технокольору приховують електрослабку симетрію і створюють маси для W- і Z-бозонів через динаміку нових калібрувальних взаємодій. Хоча ці взаємодії асимптотично вільні при дуже високих енергіях, ці взаємодії повинні стати сильними і обмеженими конфайнментом (і, отже, неспостережуваними) при більш низьких енергіях, які були експериментально випробувані. Цей динамічний підхід натуральний і дозволяє уникнути проблем квантової тривіальності і проблеми ієрархії стандартної моделі.