Пісня "Тиха ніч" - символ Різдва для мільйонів людей в усьому світі. А для німців - найулюбленіша колядка. Цей своєрідний різдвяний гімн перекладено понад 300 мовами та діалектами. В Німеччині її співають біля прикрашеної ялинки, в Африці - під пальмами, а в Англії - під гілками омели.
Випадкове народження шедевру
Оригінальний текст "Тихої ночі" написав помічник священика Йозеф Мор (Joseph Mohr) у 1816 році в Австрії. Пісня створювалася у поспіху, адже незадовго до Різдва Мор дізнався, що миші прогризли міхи церковного органу, а йому потрібна була пісня, яку можна виконувати а-капела та під гітару. Музику до твору написав сільський вчитель та органіст Франц Ґрубер (Franz Gruber), з яким товаришував священик.Вперше композиція пролунала під час урочистої Різдвяної меси 24 грудня 1818 року. Мор виконав партію тенора, а Грубер - бас. Під час дебютного виконання прозвучали шість куплетів, а не лише звичні нам три. Кажуть, прем’єра мала приголомшливий успіх.
Про те, що відбулося з піснею "Тиха ніч" далі, є кілька історій. За однією з них, попри успішний дебют про пісню забули. Шість років потому, у 1825 році, коли церковний орган було полагоджено, майстер знайшов ноти і забрав їх додому, в Tіроль. Кажуть також, що композицію знали як народну пісню, славетновідома родина співаків з Тіроля, Рейнери, виконали її у 1822 році для російського царя Олександра I та австрійського імператора Франца I (Franz).