Тут я помічаю вирази обличь звільнених Україною. Вони побачили автозаки. Нє, ну а шо вони хотіли? Це укропська хунта може вас на комфортабельних автобусах возити.... Так що, велкам ту хоум, пацанчіки. Далі буде,...
Тим часом настає завершальний момент, співробітник СБУ зачитує призвища. Кого назвали, бере речі та йде до автобуса. Вже зовсім вільною людиною. Хоча, і на ворожій території. І тут один з хлопців, ідучи до автобуса, - голосно і від всього серця: -"Слава Україні!"
-"Героям Слава!" - відповідаємо ми на всі легені.
Дивлюсь на "хазяїв території". На обличчях - злість та розгубленість. Виходить, що до них приїхала хунта, їх зачморила, забрали своїх та поїхали. Одне слово - зрада.
Коли майже всі сіли в автобуси, з'явився якийсь чувачок з двома сумками.
-"Ви хто??" - запитали в нього "місцеві"
-"Я передумал".
-"Ви откуда взялісь?"
-Из Украины. Я передумал. Отвезите меня обратно в тюрьму. В Украину".

Ну, а далі ви все бачили самі... Источник: https://censor.net.ua/r3042150