Гадаю, що рік, що пройшов з того часу, дав відповіді на усі запитання. І тепер настав час задати запитання Сергію Палкіну. Генеральний директор ФК «Шахтар» після матчу «Шахтар» – «Зоря», у якому арбітр Бойко вилучив з поля трьох гравців донецької команди, заявив, що він «удивлен сдержанностью Фонсеки. Если бы я был на его месте, то от парочки апперкотов я бы не отказался и не сдержался бы».

Мені здається, що публічні заклики керівника футбольного клубу до побиття арбітра мали би бути розглянуті тим самим Комітетом ФФУ з етики та чесної гри, який, до речі, за побажанням Палкіна таки розформували і тепер його очолює такий собі Франческо Баранка.

Я міг би тепер як офіційна особа ФК «Динамо» (Київ) зробити те, що зробили рік тому керівники «Шахтаря» після моїх слів на адресу цього клубу. Звернутися до Ахметова із вимогою звільнити Палкіна, за те, що він порушивши усі мислимі і немислимі закони елементарної пристойності, став говорити про українських арбітрів мовою донецької підворотні. Міг би звернутися до Комітету з етики.

Але я не буду цього робити. І не лише тому, що не можна людину насильно змусити бути вихованою. Діагноз Палкіну і його компанії був очевидний іще торік, коли мій заклик до українського патріотизму викликав у них тваринну істерику. А із теперішніх його погроз можна лише посміятися. Ну кого він лякає своїми «аперкотами»? Я розумію, що багаторічне перебування у таємному бункері та пересування під охороною трохи викривляє сприйняття дійсності, але ж не настільки! Сергію Палкіну та його однодумцям слід зрозуміти – їхніх «аперкотів» вже давно ніхто не боїться. Ваш час минув назавжди! Перекладіть це тренеру на прізвище Фонсека. Добре перекладіть, щоб зрозумів і надалі поводився чемно.

Микола НЕСЕНЮК, Facebook