Запала тиша у вагоні
Чарівних і яскравих бажаю снів
Мене ж провідниця підганяє
Бо потяг стоіть лише пару хвилин
І ось -вже знову на перроні
На станції славетного земляка
Пробач,Кобзар ,за дилетантські моі вірші-
Незгасне наш вогонь і слава про тебе жива !
Пробач,за те , що ми не завжди
Спілкуємось чарівною з усіх
Наймилозвучнішою у світі мовою
Якщо італійці незгодні-се ля ві

Пробач,за видуману"французську"
Якою ми прикривали суцільний мат
Пробач,що часом забували
Про твої, пророчі слова

Хотілось декому всидіти
На парі зламаних стільців
А приивились-так то насправді
Дамбаський із золота Унітаз

Пробач,що часом" масова культура"
Підкорює наші слабкі серця
Й далеко не завжди
Мода та прогрес йде на користь нам

Багато чого ти б не сприйняв
Якби потрапив у наш час
А він летить- неначе вітер
Й може добре,що не зупинити нам

Повір,ми різні -бо не стадо
І часом з різною системою координат
Але ми любим нашу Неньку
Завжди з тобою
Мановар