Веллс зустрівся зі Сталіним, запис їхньої бесіди вже наступного року вийшов друком у видавництві "Партиздат":
"Я ніколи не зустрічав людини щирішої, поряднішої і чеснішої. У ньому немає нічого темного й зловісного, і саме цими якостями слід пояснити його величезну владу в Росії".
Раніше, 1931 року, до СРСР приїжджав не менш знаменитий британський драматург Бернард Шоу, а вже під час Голодомору — колишній міністр британського уряду Сідні Вебб, який повернувшись з СРСР, видав улесливу книжку "Радянський комунізм: нова цивілізація?".
Можна було б згадати з десяток дуже відомих західних "творців думок", які приїжджали на короткі "радянські канікули" і поверталися назад у рожевих окулярах. Вони поверталися в рідні палестини, співали Сталіну осанну і гучно захоплювалися радянськими успіхами
......
За 12 днів до того, як до Харкова доїхав колишній французький прем'єр, під Харковом, в околицях давнього Чугуєва, у селі Леб'яжому звичайний селянин Нестір Білоус звично фіксував у своєму щоденнику все, що бачив і чув:
......
"12 травня 1933 р. Померла Чорна Параска, активістка, кандидат партії, як людей продавали за невиконання хлібозаготівель, так вона ввечері на радощах у школі танцювала, а тепер іздохла з голоду як собака".
"10 червня 1933 р. Люди вмирають голодною смертю на станціях залізниці у Харкові, на полі, і ніхто не прибирає.
......
Малькольм Маґґерідж прибув до СРСР 1932 року з багажем саме таких ілюзій. На відміну від Ерріо він пересувався країною рад не зовсім легально. Так само як і Вінербергер, Маґґерідж ризикував зникнути в катівнях НКВД за звинуваченням у шпигунстві.
"Я ніколи не посмію цього забути... Хліборобів, які в снігу на колінах жебрають шматок хліба".Але завдяки тому, що він подорожував без супроводу кураторів і не бачив театральних постановок і "потьомкінських сіл" — йому вдалося зафіксувати зовсім іншу дійсність:
У своїх репортажах для The Manchester Guardian він розповідатиме про охоплену голодом Україну.

http://www.istpravda.com.ua/articles/2017/11/22/151477/