59 хв. Єдиним порушенням, для визначення якого арбітр повинен встановити його навмисність, є гра рукою. Два з основних критеріїв для здійснення оцінки навмисної гри рукою є наступними:
- відстань від місця, з якого було завдано удару по м’ячу, до місця його влучання у руку та/або кисть,
- положення та рух руки та/або кисті.
В цьому випадку, відстань є дуже малою і такою, що не дозволяє гравцю зреагувати навмисно, і до того ж м’яч рухається до руки, а не навпаки. Рука, що є виставленою за межі тулуба, не є напруженою і рухається, після влучання у неї м’яча, в напрямку, що є протилежним напрямку польоту м’яча. Тобто оцінка епізоду, яку зробив арбітр, вирішивши продовжити гру, є правильною тому, що йдеться про гру рукою, що не заслуговує на покарання оскільки вона є ненавмисною, і , як наслідок, не вимагає призначення жодного 11-метрвого удару. Порівняння, наведені коментаторами стосовно випадку, що стався раніше в іншому матчі, не мають сенсу тому, що йдеться про зовсім іншу, відмінну та не схожу на цей випадок, динаміку, позицію та руку, що створює перешкоду. Арбітр продемонстрував послідовність та відповідність застосування методичних рекомендацій УЄФА