Что же вызывает смех Денисова? Может этот фрагмент из письма вице-президента ФК «Динамо»: «У своїх офіційних зверненнях київське "Динамо" неодноразово декларувало своє бажання грати в Маріуполі, але за умови стабілізації там оперативної обстановки та припинення вогню на прилеглих територіях. Ми усвідомлюємо важливу соціальну місію футболу для підняття бойового духу українських військ та морально-психологічної підтримки мирних жителів Маріуполя. Тому нас не треба агітувати за патріотизм»?

Или этот: «Зважаючи на активні миротворчі ініціативи Президента України Петра Порошенка з метою припинення вогню у зоні АТО, а також підтримку цих політичних кроків з боку представників «Нормандської четвірки», ми сподіваємося, що ці ініціативи увінчаються успіхом, і ми з великим задоволенням завітаємо до гостинного українського Приазов’я»?

По существу, в студии ВФ в этой теме превалировал лишь «сольник» его ведущего. Оба Виктора больше помалкивали.

Если, конечно, не считать «глубокомысленного» вывода Леоненко, сопровождаемого его же подхихикиванием: «Суркисы – аматоры!». Представляете, кто-то примет такие слова всерьез, возьмет да напишет диссертацию на тему «Суркисы как футбольные управленцы – аматоры, а Леоненко – профи»!

Виктор Вацко поначалу вообще уклонялся от дискуссии. Но, в конце концов, выдавил из себя: «Мы видим аргументы обеих сторон. У одних позиция – регламент ФФУ, у других – регламент УЕФА. Пусть разбираются в Лозанне».

Неужели лучший футбольный комментатор страны не видит другого выхода, кроме лозаннского, из ситуации между разночтениями в регламентных нормах, если таковые действительно есть? Кто-то, вероятно, должен скорректировать свои регламенты, чтобы было единое толкование: или ФИФА или национальная ассоциация, входящая в ее состав. Кто же? Ответ, по-моему, очевиден.(с)