http://reyestr.court.gov.ua/Review/67858013у с т а н о в и л а :
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2583 КК України, і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. (Стаття 258-3. Створення терористичної групи чи терористичної організації)
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2
звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
А тепер алярм: Захисник стверджує, що ні в Україні, ні в інших країнах світу самопроголошена "Донецька народна республіка" (далі - ДНР) не визнана терористичною організацією, і безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами не підтверджується, що так звана ДНР є терористичною організацією
Водночас, жодним нормативно-правовим актом не визначено списку організацій Донецької чи Луганської областей, які б були визнані терористичними хоча б однією державою або міжнародною організацією, як і відсутні рішення міжнародної судової установи або остаточні рішення судових установ України про визнання ДНР або ЛНР терористичними організаціями, які б мали преюдиціальне значення.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.01.2015 року, ухвалений щодо ОСОБА_38, копію якого надала сторона обвинувачення, не є преюдиціальним рішенням, яким би встановлювався факт існування терористичної організації ДНР, не має відношення до кримінального провадження щодо ОСОБА_2, а тому є неналежним доказом.
Разом з тим, висновки суду першої інстанції про те, що у березні - квітні 2014 року у м. Донецьку створено стійке ієрархічне об'єднання - терористичну організацію, так звану ДНР, основною метою діяльності якої є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону, і що ця терористична організація має стабільний склад лідерів, які підтримували між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення тощо, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються жодним з наданих стороною обвинувачення та досліджених у судовому засіданні доказів.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки окремо від доказування факту існування терористичної організації і того, яким чином обвинувачений сприяв участі у терористичній організації, вони є неспроможними.