Суть схеми полягала у тому, що замість нових двигунів для танків Т-72 насправді було закуплено двигуни, які раніше використовувалися. До того ж ці старі, а інколи й неробочі, двигуни раніше вже були продані - у 2008-2009 роках їх реалізовували підприємствам на внутрішньому ринку, як надлишкове майно Міноборони. Крім того, випуск цієї моделі двигунів припинився ще з 1990-х років, про що ініціаторам схеми було добре відомо.