Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Вступ по поеми «Рус-лан і Людмила». «Казка про риба-лку та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за ви-бором учителя). Синтез фольклор-них і літературних елементів у твор-чості О. С. Пушкіна. Система обра-зів. Автор.

Марина Іванівна Цвєтаєва (1892–1941). «Книги в червоній палітур-ці». Чарівний світ літератури й мис-тецтва у вірші М. І. Цвєтаєвої. Зна-йомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.). Об-раз ліричної героїні, котра любить читати. Роль літературних і музич-них асоціацій у творі.

• О. С. Пушкін. Вступ по поеми «Руслан і Людмила».

Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мураш-ки й Цикада» (2-3 за вибором учи-теля). Поєднання конкретного і зага-льного в байках Езопа. Утілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорсто-кість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа.

Іван Андрійович Крилов (1769–1844). «Квартет», «Бабка і Мура-вель», «Вовк і Ягня» (1-2 за вибо-ром учителя). Моральні проблеми в байках І. А. Крилова. Яскравість алегоричних образів.

Микола Васильович Гоголь (1809–1852). «Ніч перед Різдвом». Народні традиції та звичаї у творі. Тема ко-хання. Образи Оксани і Вакули. Роль фантастики в повісті. Елементи фоль-клору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць та ін.; різдвяні символи; елементи казки).

Антон Павлович Чехов (1860–1904). «Хамелеон», «Товстий і тон-кий». Викриття пристосуванства, пі-длабузництва в оповіданнях А. П. Чехова. Діалог як основна фо-рма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персона-жів. Роль художньої деталі. Підтекст. Символічність назви.

Володимир Галактіонович Коро-ленко (1853–1921). «Сліпий музи-кант». Пошук головним героєм (Пе-тром Попельським) свого місця у сві-ті. Тема мистецтва. Петро Попельсь-кий та Евеліна. Образ Максима Яце-нка, твердість його переконань, увага й повага до інших. Українська при-рода, народні образи й традиції в повісті.

• І. А. Крилов (1 байка за вибором учителя та учнів).