Сергій Станіславович чесно й дуже якісно робив свою роботу, завоювавши п'ять титулів. Коли я йому довіряв посаду головного тренера, був величезний ризик. Як із мого боку, так і з його. Не маючи досвіду такої роботи, він, засукавши рукава, взявся за справу. У перший же сезон виграв Кубок України, потім чемпіонат та Кубок, знову чемпіонат, Суперкубок України... Це все за три роки! Як часто трапляється у футболі, останній сезон виявився невдалим. Але я можу зрозуміти тренера, при цьому неодноразово пропонуючи йому продовжити контракт та разом із ним розпочату справу.

Дай Бог, щоб у футболі та у тренерському цеху були такі порядні люди, як Сергій Ребров. Усі тримаються за свою роботу, працюють поки працюється, незалежно, дадуть вони команді результат чи ні. А Ребров настільки любить київське «Динамо», настільки проникнутий серцем до клубу, що оцінивши всі «за» та «проти» прийняв рішення взяти паузу. Наскільки розумію, щоб відпочити, побути трохи зі своєю сім'єю. Відверто кажучи, до останнього моменту чекав, що у нього з'являться додаткові сили, адреналін, і він, засукавши рукава, продовжить будувати команду. Адже Сергій Ребров зробив дуже багато.