Чи знайдеться батько, який захотів би мучити свою крихітку незаслуженими шлунковими кольками, незаслуженими муками прорізування зубів, а потім свинкою, кір, скарлатина і тисячами інших тортур, придуманих для ні в чому не винного маленької істоти? А потім, з юності і до могили, став би терзати його незліченними десятикратними карами за будь-яке порушення закону, як навмисне, так і випадкове? З найтоншим сарказмом ми облагороджуємо бога званням батька — і все ж ми чудово знаємо, що, потрап нам в руки батько в його дусі, ми негайно б його повісили. (Марк Твен)