Надежда Навроцкая
Вчера в 13:32 ·

До дня народження Толіка, вдячні громадяни міста Луцька подарували йому більше ніж 300 підписів за те, щоб ініціювати розгляд петиції про позбавлення звання «Почесного громадянина міста».

Напевно, це цілковито заслужений подарунок від рідного міста. Адже, останніми роками з’явилася ціла Алея Героїв на цвинтарі з тілами наших кращих чоловіків, що віддали за свою країну найдорожче, що мали - своє життя. А ще вони віддали за нашу країну шматочки щастя своїх дітей, що не побачать їх уже ніколи, віддали спокій та радість СВОЇХ батьків, коханих та близьких... віддали ЗА КОЖНОГО з нас.
А в той самий час звання «Почесного громадянина» Луцька та іменну стрілецьку зброю від Президента України Петра Порошенка має Толік Тимощук, який наразі зробив свій вибір, пов’язуючи своє життя та бізнес з тією країною, з боку якої летять смертельні кулі і снаряди у бік українських хлопців.

Званням «Почесного громадянина» міська громада майже 10 років тому нагородила Толіка за спортивні досягнення у футболці «Зеніта» та український прапор, який він одягав на себе під час нагородження. Тим самим він демонстрував єдність зі своєю країною та співвітчизниками, але останніми роками прапор зник навіть під час святкування великих перемог. Чи можна зараз уявити Толіка з прапором під час нагородження?

Але справа не у прапорі. У нас досить чемпіонів брехні, що готові будь що демонструвати патріотичну атрибутику, бити себе в груди, а потім проявляти свою зрадницьки підлу чи лицемірну сутність при нагоді.

Склалася дуже унікальна історична ситуація, коли люди хочуть позбавити звання і мають багато питань до громадянської позиції свого співвітчизника. Чи був хоча б хтось до сьогодні позбавлений звання «Почесний громадянин»? Ні, жодної людини серед майже трьох десятків, яким це звання було надано. Зараз Толік має змогу увійти в історію і здобути нове досягнення у своєму житті, стати першим і єдиним в історії Волині, а може і всієї України, позбавленим звання "почесний громадянин", на мою думку, таким собі символом зради і розчарування свого народу...

Сам факт такого воєвиявлення народу і петиція є прецедентною.
Як лучанка, я щиро вдячна своїм землякам, за справедливу, рішучу та сміливу проявлену громадянську позицію.