"Натуралізація? Я завжди до цього погано ставився. Не лише для нашої збірної, а й для інших. Тим більше, якщо говорити про Україну, населення якої 40 млн. Як з такої кількості дітей чи дорослих не можна знайти чи виховати 20 чоловік, зробити з них хороших футболістів, щоб ними пишатись.

Так можна взяти половину Донецька, дати їм українські паспорти, чи запросити бразильців, японців, ще когось. Нехай грають за нас якісь мулати, брюнети. Я не бачу сенсу...

Якщо це збірна Бразилії, то там повинні грати бразильці, якщо збірна України – українці. У нас завжди була хороша збірна. Хоча ми й не досягали великих усіпхів.

Коли були радянські часи, то 90% гравців збірної СРСР були з України. Коли я грав, то питання натуралізації теж не поставало. Єдиний, хто був під кінець – Марко Девіч. Але він грав в Україні більше 10 років.

Я ставлюсь до цього так: якщо збірна Ісландії не натуралізує легіонерів і досягає успіхів, збірна Ірландії цього не робить, то чому Україна з 40-мільйонним населенням має це робити? Це соромно", – сказав Воронін.