Вже кілька років Ассанж переховується в посольстві Еквадору в Лондоні
"Коли я приєднався до Ассанжа в 2007 році, у нас були високі моральні цілі - поліпшити світ і надати розголосу злочинам, про які повинна знати громадськість", - сказав в недавньому інтерв'ю газеті Welt am Sonntag Даніель Домшайт-Берґ (Daniel Domscheit-Berg) , який працював в Wikileaks до 2010 року. Він розійшовся в поглядах з Ассанжем і вважає, що в результаті платформа перейшла до "однобічної конфронтації з США".
Змінилися й мішені атак Ассанжа: якщо дипломатичні депеші США багато розповідали про політичні практики не тільки американських дипломатів і військових в Іраку і Афганістані, а й про корумповані режими по всьому світу, то тепер фокус змістився на цілі, цікаві насамперед Росії. Wikileaks почали публікувати витоки, які, наприклад, дискредитували США в питаннях навколо угоди про трансатлантичне партнерство, в якій Москва не бере участь. Як проаналізували журналісти NYT, інші витоки дискредитували дії Саудівської Аравії і Туреччини в моменти підвищеної напруженості у відносинах Москви з Анкарою.
Повернення Wikileaks: вибори в США

Але по-справжньому Ассанж повернувся як великий гравець в 2016 році, коли в критично важливі моменти президентських перегонів став публікувати документи, що компрометують тільки одного з кандидатів на пост президента США - демократку Гілларі Клінтон. До неї він, як і лідери в Кремлі, ставиться вкрай скептично. Можливо, саме витік понад 20 тисяч електронних листів демократів, з яких стало зрозуміло, що Клінтон змовилася з багатьма представниками партії з метою обійти внутрішньопартійного конкурента Берні Сандерса, коштувала їй перемоги в гонці з кремлівським фаворитом, кандидатом від республіканців Дональдом Трампом.
І хоча немає прямих свідчень, які б вказували на те, що листування демократів потрапило до Ассанжа через російські спецслужби, вибір часу публікації і тематика слугують російським інтересам. Це низка збігів, які повинні насторожувати тих, хто сприймає Wikileaks досі як наднаціональну платформу, що працює "на захист прав людини", як колись мріяв Ассанж. Документи про роботу ЦРУ, до речі, опубліковані в момент розпалу конфлікту між уже чинним президентом Трампом і розвідувальними службами США, що виник в результаті розбіжностей між ними в питанні ролі Кремля у результатах останніх президентських виборів.
"Думаю, що радше іноземна держава стала джерелом цих документів, ніж інформатор з ЦРУ, якого замучила совість", - каже Джеймс Льюїс, фахівець з кібербезпеки з Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні
А ще в останньому витоку містяться документи, що свідчать про те, що агенти ЦРУ працюють у німецькому Франкфурті-на-Майні. Навряд чи цей витік покращить і без того складну атмосферу майбутніх переговорів канцлерки ФРН Анґели Меркель і Дональда Трампа у Вашингтоні 14 березня. Хоча ця деталь, можливо, справді виявилася випадковою.