зображення П. Куліша пропонується Нацбанком України для запланованої в перспективі купюри в 1000 гривень.


Интересный персонаж. З палкого революціонера він перетворився на монархіста, з прихильника української незалежності - в консерватора і захисника прав дому Романових на так звану Малоросію. починаючи з 70-х років XIX століття, Куліш пише переважно російською мовою, і тон його творів при цьому кардинально змінюється. У 1874-77 роках виходить його тритомник "История воссоединения Руси", в якому прославляється союз України з Росією. Останні збірки віршів колишнього революціонера-українофіла "Хуторна поезія" (1882 г.) і "Дзвін" (1893 р.) були пройняті вірнопідданським духом монархізму і православного консерватизму. Також він різко негативно починає оцінювати роль козацтва в історії України. Історик тепер рішуче виступає проти романтичної ідеалізації козацтва і особливо гайдамаччини. Робить ряд заяв, які зараз були б сприйняті як українофобські. Наприклад, він назвав усіх кобзарів "п'яними и темними", а їх творчість - "п’яницькою бреходурнопеєю про людожерів-козаків". Навіть власна "Граматика" з часом почала дратувати Куліша, вірніше, її можливе застосування. Так, 16 жовтня 1866 він писав у листі Якову Головацькому з Варшави: "Вам відомо, що правопис, прозваний у нас в Галичині "кулішівкою", винайдений мною в той час, коли всі в Росії були зайняті поширенням грамотності в простому народі. З метою полегшити науку грамоти для людей, яким ніколи довго вчитися, я придумав спрощений правопис. Але з нього тепер роблять політичне знамено. Полякам приємно, що не всі росіяни пишуть однаково по-російськи; вони останнім часом особливо прийнялися хвалити мою вигадку: вони засновують на ній свої нісенітні плани і тому готові лестити навіть такому своєму супротивнику, як я… Тепер бере мене охота написати нову заяву в тому роді з приводу звеличування ними "кулішівки". Бачачи це знамено у ворожих руках, я перший на нього вдарю і зречуся свого правопису в ім'я російської єдності".


и к чему бы это ? :)