Коли країна та її люд почне ставити якісь там міжнародні забобони вище своїх національних традицій, що складалися протягом тисячоліть, традиції, заради яких поклали життя мільйони патріотів, тоді можна ховати націю, бо замість неї буде якась аморфна субстанція, яка нічим не буде відрізнятися від якихось там парагвайців чи танзанійців. Хто буде боротися за свою землю, хто буде давати відсіч ворогу, якщо можна взяти та й поїхати до іншої країни, адже вона така сама як і твоя. Батьківщина - увесь світ, а увесь світ не захопиш. Це питання існування нації. Якщо канадців поставити перед вибором - участь в т.з. "міжнародних" заходах з тим меню, яке бажають араби, або ізоляція від глобальних течій, проте із збереженням національної ідентичності, тобто, загальне меню для всіх без виключення, то справжні Канадці оберуть ізоляцію, аби через роки не перетворитися на єдину безбарвну масу "громадян світу".

Тому глобальні активісти можуть запхати собі дрес-код у дупу. Бо сьогодні якийсь дрес-код, а на наступному тижні толерантність до геїв, яка вже майже знищила постмодерністську Європу.