Ну шо ж.
Головне, що впало в око - величезна кількість браку.
Причому у всіх, за виключенням Шовковського.
Мороз, хвилювання, криві ноги, товста дупа - причини були різними.
Сьома перестав бути одноманітним.
Сьогодні він просто фонтанував виняткові рішення.
Хоча деякі були відверто незрозумілими.
З захистом ось, як раз, було усе кристально розуміло.
Дякуючі винятковій селекції Сьоміного кореша нас поповнив kbit один захисник, якесь одороболо за ціною спаленого Мазератті.
Тому на флангі вийшли два остатні крайніх бекі.
Центр - центр збірної, тут також просто.
А ось у півахісті з-за відсутності Гармаша та незрозумілої форми Вуко напрошувалася пара Аруна-Корреа, які досить непогано виглядали на зборах.
Але Сьома вирішив, шо Мілевський, в якого немає швидкості та витривалості для гри в атаці, зможе працювати центральним півзахисником.
В бажанні грати Артему не відмовиш, але ж у вмінні...
Він, що зрозуміло, не встигав працювати від та до, а також весь час намагався ходити уперед, залишаючи замість себе Мехмеді, який взагалі губився на цієї позиції.
Звичайно, може Корреа зовсім ніякий, але ж треба було скомбинувати півзахист якось інакше.
Переляканий Арсенал нам це пробачив.
Хтось понагліше не пробачить.
Вихід Шури був не сказати, що останньою надією, але дуже на неї походив.
Добре шо він потрапив, але вирішувати усе треба було значно раніше.
Помітно було бажання Дуду.
Молодець, не ледар, якщо б ще трохи виваженості, сподіваюсь, що вона прийде.
З перемогою.

Так, ледве не забув, дякую днепряне!!!