«Кагарлик» — роман Олега Шинкаренка, вперше вийшов у видавництві Сергія Пантюка в 2014. написаний у жанрі сатири, антиутопії, кіберпанку та роману-дороги, що зображує життя в Україні через сто років.
Зміст і головні теми
Відбулася російська окупація, внаслідок якої Україна повернулася у середньовіччя. Головний герой, чию свідомість використали для виготовлення комп'ютерів російських військових супутників, намагається повернути втрачену через це пам'ять та свою дружину. Для цього він вирушає у загадкове місто Кагарлик, де в результаті випробування новітньої зброї назавжди зупинився час.
Персонажі роману
Православний російський бойовик Михайло Калашніков'
Його мова штучно сконструйована за допомогою онлайн словника церковно-слов'янської мови. Оскільки сам бойовик народився наприкінці ХХІ сторіччя, то штучний характер його мови виглядає досить реалістично, бо і він сконструював її самостійно, як ідеологічно-вірну мову. Інформація, яку повідомляє Калашніков в своїх монологах, являє собою набір химерно перемішаних чуток та брехні офіційної пропаганди, з яким не можна сперечатися, бо він не здатен до діалогу, не міркує і не еволюціонує. В цьому сенсі Калашніков — ідеальний морфон, тобто мертва, «заморожена» копія свідомості, записана на електронний носій. Цікаво, що Калашніков пропонує Олександру Сагайдачному свою допомогу у вигляді корисних порад, але той продуктивно користується нею тільки один раз — в останньому епізоді роману, коли рішення вже по суті прийняте. Повідомлення Калашнікова — це білий шум, який може іноді формувати корисні поради, але чисто випадково, немов генератор випадкових чисел.
Дід Петро
Мешканець одної з хатин на окраїні Кагарлика. Завдяки ньому та його коню з возом, Олександр Сагайдачний потрапляє в Кагарлик. Сагайдачний каже, що дід Петро «був людиною тупуватою та вів безглузде рослинне існування». Пізніше, після символічної смерті діда Петра, винахідник синкретичної версії християнства отець Андрій розповідає, що Бог відмовився керувати світом, «бо йому набридли люди… тож він давно спустився на землю та працює десь, ким доведеться». Олександр Сагайдачний приходить до висновку, що дід Петро і був Богом за версією отця Андрія. Саме цей факт і пояснює те, що Сагайдачному вдалося залишити Кагарлик на возі діда Петра. Ніякими іншими шляхами зробити це було би неможливо, оскільки в місті зупинився час.
Юрій Гагарін
Негативна копія свідомості Олександра Сагайдачного була зроблена, ймовірно, російським каральним спецзагоном «Богородица», який діяв за завданням військової лабораторії, що продукувала супутники-кіборги для війни в космосі. Вкрай інтелектуально обмежений, Юрій Гагарін оперує виключно штампами пропаганди та мовою ненависті для посилення та утримання на потрібному рівні власної агресивності. Завдання Юрія Гагаріна — відслідковувати пересування на поверхні Землі осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації (головним чином — чоловіків-гомосексуалів) та фізично знищувати об'єкти, які можуть призвести до занепаду моралі або послаблення існуючої державної влади.
Funny Russian Sputnik (FRS)
Позитивна копія свідомості Олександра Сагайдачного була зроблена, ймовірно, російським каральним спецзагоном «Богородица», який діяв за завданням військової лабораторії, що продукувала супутники-кіборги для війни в космосі. FRS вийшов з-під контролю Москви і діє на власний розсуд. Це дозволило йому сформувати незалежну критичну самосвідомість. Фактично перебуваючи у стані «морфона» (тобто «замороженої» копії свідомості) FRS здатний до активних та продуктивних дій. Його мова, на відміну від Юрія Гагаріна, досить багата, складна та метафорична. FRS каже, що він є справжнім автором тексту роману «Кагарлик», який у свою чергу є коротким викладом безкінечного п'ятивимірного оригіналу, що не може бути відтворений цілковито у тривимірній реальності.
Отець Андрій
Єдиний мешканець району Майдану Незалежності в Києві. Живе у напівзруйнованому Українському Домі, видобуваючи тепло від спалення великої кількості паперових портретів невідомої йому людини, яка, ймовірно, є поетом Тарасом Григоровичем Шевченком. Отець Андрій вирощує на Майдані картоплю та буряк, розробляє свою власну синкретичну версію християнства, яка не має Бога і не сподівається його знайти, тому цілковито зосереджена на спробах побудови адекватної картини навколишньої реальності. З цією метою отець Андрій разом із майором Григоренко прослуховують (втім, без всякого успіху) величезну колекцію морфонів давно померлих киян, що зберігається в руїнах супермаркету «Ашан» на Петрівці, який в далекому минулому постраждав від влучання російської крилатої ракети.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA_(%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD)Повідімуму надо срочно чітать
особєнно Ковє!